
ФОРТАЦЕФ
ФОРТАЦЕФ- β-лактамний цефалоспориновий антибіотик IV покоління широкого спектра дії
для парентерального застосування.
Склад
Діюча речовина: cefepime;
1 флакон містить цефепіму гідрохлориду еквівалентно цефепіму 1000 мг;
допоміжна речовина: L-аргінін.
Лікарська форма
Порошок для розчину для ін’єкцій.
Форма випуску : Флакон 1000 мг №1 та №5
Фармакотерапевтична група
Антибактеріальні засоби для системного застосування. Інші β-лактамні антибіотики.
Цефалоспорини четвертого покоління. Цефепім.
Фармакологічні властивості
Механізм дії:
Цефепім — β-лактамний цефалоспориновий антибіотик IV покоління широкого спектра дії для
парентерального застосування. Чинить бактерицидну дію. Активний щодо грампозитивних і
грамнегативних бактерій, включаючи більшість штамів, стійких до аміноглікозидів або
цефалоспоринових антибіотиків ІІІ покоління. Цефепім пригнічує синтез ферментів стінки
бактеріальної клітини. Препарат високостійкий до гідролізу β-лактамазами, має малу
спорідненість з β-лактамазами, які кодуються хромосомними генами, і швидко проникає у
грамнегативні бактеріальні клітини.
Показання
Дорослі.
Інфекції, спричинені чутливою до цефепіму мікрофлорою:
– інфекції дихальних шляхів, в тому числі пневмонія;
– неускладнені інфекції шкіри та підшкірної клітковини;
– ускладнені інтраабдомінальні інфекції (застосовується в комбінації з метронідазолом);
– неускладнені та ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (в тому числі пієлонефрит);
– септицемія.
Для емпіричної терапії хворих із нейтропенічною гарячкою.
Для профілактики післяопераційних ускладнень в інтраабдомінальній хірургії.
Діти.
Пневмонія.
Інфекції сечовивідних шляхів, у тому числі пієлонефрит.
Інфекції шкіри та підшкірної клітковини.
Для емпіричної терапії хворих із нейтропенічною гарячкою.
Бактеріальний менінгіт.
Спосіб застосування та дози:
Лікарський засіб призначений для парентерального введення. Дозу препарату встановлює лікар
індивідуально, залежно від ступеня тяжкості захворювання, віку пацієнта, локалізації інфекції,
функції нирок. Звичайне дозування для дорослих і дітей з масою тіла більше 40 кг становить 1 г
внутрішньовенно або внутрішньом’язово кожні 12 годин. Звичайна тривалість лікування становить
7–10 днів. Тяжкі інфекції можуть потребувати більш тривалого лікування.