Автор: administrator

Вирішили купити нові чобітки до зимового сезону? Тоді Вам буде корисно дізнатися про основні помилки, які допускає багато хто при виборі нової пари взуття.

Напевно і у Вас були випадки, коли Ви купували взуття, керуючись лише його зовнішнім виглядом (адже ці туфлі такі гарні!) або навпаки, спокусилися дуже привабливою ціною на розпродажі (адже за такою ціною гріх не купити!). Однак пізніше Ви розуміли, що носити цю пару абсолютно неможливо, тому що вона натирає ноги, тисне, ноги потіють через неякісний матеріал і так далі. Добре, якщо ця пара призначалася суто «на вихід», тут вже можна і потерпіти пару годин, але якщо це взуття повсякденне, яке ми носимо з ранку і до вечора, то підходити до його вибору потрібно набагато серйозніше. Від того, що Ви носите на ногах, залежить Ваше здоров’я.

Взуття відіграє величезну роль у розвитку і запобіганню таких проблем зі ступнями і пальцями ніг, як бурсит великого пальця ноги, мозоль, змозолілість і молоткоподібний палець стопи. Невідповідні туфлі погіршують перебіг цих станів і роблять їх більш болючими.

Отже, чого не можна робити при виборі нової пари взуття:

1. Приміряти взуття з ранку

Приміряння взуття перед покупкою – це завжди правильне рішення. Але здійснювати його потрібно правильно. Приміром, відправлятися в магазин не вранці, а ввечері, після робочого дня або хоча б пари годин на ногах. Причина – протягом дня наші кінцівки мають властивість трохи набрякати. І навіть ця мінімальна різниця в розмірі здатна істотно позначитися на зручності Вашої покупки в подальшому. Переконайтеся, що взуття ідеально підходить за розміром — щільно облягає ногу, але не здавлює її.

2. Думати, що взуття «розноситься»

Не купуйте занадто тісні туфлі в надії, що з часом вони розносяться, — не варто змушувати себе довго ходити в незручному взутті. Тісне взуття може викликати порушення кровообігу, вростання нігтів або викривлення пальців. Однак не слід носити і дуже вільне взуття, в якому нога «бовтається». Через таке взуття теж можуть з’явитися мозолі, а м’язи ніг постійно знаходяться в напрузі.

3. Недостатньо довго приміряти взуття

Так, навіть примірка – це той ще хитрий процес. Але Ви ж не хочете витрачати гроші даремно, правда? Тому ортопеди радять не приймати поспішних рішень і розносити вподобану пару в магазині хоча б протягом 10 хвилин. І не треба соромитися – це Ваше законне право як покупця.

4. Купувати взуття в інтернет-магазині

Ох вже ці привабливі знижки та розпродажі. Але ризик подібної, навіть суперпривабливої покупки, очевидний: з величезною ймовірністю Ви можете промахнутися з розміром, шириною і т. д. І отримати красиву, але марну пару, яка принесе більше мозолів, ніж радості. Вихід: якщо є можливість, завжди міряйте взуття в магазині, а потім шукайте аналогічну модель того ж розміру онлайн. Раптом пощастить знайти дешевше?

5. Купувати взуття зіштучних матеріалів

Найвдаліший вибір для будь-якого сезону — взуття з натурального матеріалу, яке дозволить шкірі ніг дихати і не буде перешкоджати природному теплообміну. Рекомендується взуття з натуральної шкіри, нубука, замші, текстилю. Взуття зі шкірозамінника може бути небезпечним для здоров’я, особливо це стосується літнього взуття: у результаті можна «заробити» попрілості або грибкові захворювання. Якщо Ви все-таки купуєте взуття зі штучних матеріалів, переконайтеся, що хоча б підкладка черевика виконана з натуральної шкіри або текстилю — для здоров’я, перш за все, важливий матеріал, з яким безпосередньо контактує нога.

6. При виборі зимового взуття не дивитися на підошву

В зимових черевиках або чоботях головне — підошва. Вона повинна бути досить товстою, зі спеціальним протектором, що перешкоджає ковзанню. Найбільш безпечно в ожеледь носити черевики з різноманітним малюнком протектора — наприклад, одна частина у вигляді смужок, інша — округлих виступів. Набійка черевика теж повинна мати протектор і бути гумовою, а не пластиковою, інакше нога буде ковзати. Вибравши правильне зимове взуття, Ви можете не побоюватися суворих холодів і слизьких тротуарів.

7. Купувати взуття з вузьким носком на кожен день

Так, туфлі-човники або вузькі чоловічі черевики виглядають дуже стильно. Але постійно стислі великий палець і мізинець – далеко не найкращі речі, які можуть відбуватися з Вашими ногами. Наслідки не змусять себе довго чекати – кісточки і деформована форма стопи ще нікого не прикрашала. Не кажучи вже про численні мозолі. Вихід: як мінімум, не робити подібний тип взуття частиною Вашого повсякденного гардероба. Навіть якщо він Вам ой як іде!

8. Купувати взуття несвоєчасно

Ви помічали, що одна сторона підошви Ваших кед стирається куди швидше за іншу? Або що каблук нових туфель вже після пари місяців носіння вічно погіршується? Це нормально. У всіх у нас різна хода. Але що не зовсім нормально – так це продовжувати носити «стерте» взуття. Адже в подібній парі Ваше тіло не може як і раніше розподіляти вагу по стопі, не деформувавши її – відсутня опора. Так що замість того, щоб заносити улюблену пару кедів буквально до дірок, міняйте їх частіше. І не забувайте про профілактику і нові набойки для взуття на підборах.

Сучасні технології рішуче переступили поріг дитячої кімнати, і вже для багатьох дітей дошкільного віку стали невід’ємною частиною навколишнього світу. Багато батьків розуміють, що необхідно якось регулювати взаємодію дітей і гаджетів, але при цьому часто спостерігається картина, коли планшет з мультиком або телефон з грою використовується батьками як універсальний ключ до власного спокою і тиші.

Медичні аспекти

Не хочемо нікого лякати, але фахівці як один заявляють, що надмірне спілкування з гаджетами негативно позначається на розвитку дитячого організму. Ось деякі фізіологічні наслідки захоплення мультимедіа в ранньому віці:

• Недорозвинення кіркових відділів мозку
• Порушення зору та зорового сприйняття
• Проблеми з крупною і дрібною моторикою
• Порушення постави
• Недорозвинення м’язової маси
• Загальне недорозвинення мови (за останні 20 років зросла з 4% до 32%)
• Синдром дефіциту уваги
• Гіперактивність, агресивність
• Несформованість меж свого «я»
• Аутизация, порушення спілкування
• Ожиріння

Як вибудувати безпечні відносини дитини і гаджетів?

Суперечки про шкоду і користь телебачення для дітей ведуться ще з середини ХХ століття. У Сполучених Штатах домашні телевізори з’явилися раніше, ніж у багатьох інших країнах, ймовірно, тому найбільша кількість досліджень на цю тему належить саме США.

Рекомендації Американської академії педіатрії

• Уникайте використання цифрового медіа і гаджетів до досягнення дитиною віку двох років.
• Якщо дитина знайомиться з гаджетами у віці до двох років, намагайтеся вибирати якісний контент і займайтеся/дивіться разом з дитиною. Не допускайте їх самостійного використання дитиною.
• Дітям у віці від двох до п’яти років не слід проводити за переглядом/грою в планшет більше однієї години в день, при цьому обов’язково стежте, щоб контент був високої якості. Стежте за дитиною і допомагайте йому розуміти те, що він бачить.
• Варто розуміти, що факт присутності мультика/програми в категорії «освіта» не означає, що він створювався кваліфікованими педагогами.
• Уникайте програм і додатків з дуже швидким темпом, великою кількістю відволікаючих елементів і насильством.
• Вимикайте гаджети і телевізор, коли вони не використовуються.
• Не слід використовувати цифровий медіаконтент тільки для того, щоб заспокоїти дитину. Це може призвести до проблем з встановленням і розумінням заборон, труднощі з самоконтролем, самозаспокоєнням і управлінням емоціями.
• Під час прийому їжі, перед сном і в ігровий час слід намагатися не користуватися гаджетами.
• Встановіть правило — жодних гаджетів за годину до сну.

А що рекомендує ВООЗ?

• Немовлята і ранній вік (0-3 роки) — повна заборона перегляду телевізора;
• Дошкільний вік (3-7 років) — до 30 хвилин в день;
• Молодший шкільний вік (7-10 років) — 30-50 хвилин в день;
• Старші шкільні віку (11— 18 років) — 1-3 години на день.

Мультфільми для немовлят. Правда розвивають?

За останні роки було випущено значну кількість розвиваючих комп’ютерних програм для самих маленьких. Нижня вікова планка опустилася до рекордної позначки – фільми марковані позначкою «0+» — тобто рекомендовані для розвитку дітей з моменту народження. Проте є результати наукових досліджень, які показують, що до двох років більшість дітей сприймає телеефір як набір колірних і світлових подразників, що не несуть сенсу. Тільки до двох років мозок стає здатний співвідносити предмети і явища, побачені на екрані, з реальним світом, тому шкоди від перегляду таких мультиків набагато більше, ніж користі.

Інтерактивні ігри

Якщо Американська академія педіатрії категорично проти телевізора дітей до дворічного віку, то деякі екранні гаджети (смартфони, планшети) цілком вітає. Але якщо дитина не пасивно дивиться відео, а грає в інтерактивну розвиваючу гру, наприклад, обводить пальчиком предмети. Однак хочемо нагадати, що все добре в міру, і подібні ігри слід суворо обмежувати в часі.

Чим замінити гаджети?

Мультфільми і комп’ютерні іграшки манять і зачаровують малюків. Як же захистити ще незміцнілу свідомість дитини від надмірного захоплення намальованим світом?

1. Гуляйте! Щоб відвернути своє чадо (а заодно і себе) від телевізора, планшета, телефону, намагайтеся більше бувати з ним на свіжому повітрі.

2. Читайте! Книги, на відміну від телевізора, будуть корисні дитині в будь-яких кількостях. Якщо Вам здається, що малюк Вас не слухає, все одно читайте. Повірте — Вам тільки здається!

3. Малюйте! Малюйте з малюком скрізь, де можна: фарбами на папері, руками по розсипаному борошну, ложкою по дну тарілки з кашею. При такій зайнятості дитина навіть не згадає про перегляд мультфільмів.

4. Спілкуйтеся! Що б ви не робили по дому, завжди коментуйте свої дії. Більш вдячного слухача ви не знайдете.

5. Заведіть домашнього улюбленця! Переваги цього пункту, напевно, також очевидні кожному.

А якщо зовсім трішки?

Якщо бути зовсім відвертими, не так страшний сам телевізор, як факт ігнорування батьками своїх дітей. Наприклад, якщо Вам потрібна перерва, щоб прийняти душ або приготувати обід, то ризик негативного впливу комп’ютера або телевізора дуже низький. Найстрашніше, коли ТБ замінює дитині такі важливі види діяльності, як гра і спілкування з батьками. Не забувайте, саме гра вчить її розуміти причинно-наслідкові зв’язки в навколишньому світі, а слова рідних є головним інструментом розвитку мовлення. Тому вирішуючи питання, коли дитині можна дивитися телевізор, головне — знати міру і не залишати дітей на «виховання» телевізору.

Хронічний біль загадковий. Досі вчені не можуть визначити, чому люди продовжують страждати від болю після того, як їх первинна травма давно зажила. Багато людей так звикли жити з постійними болями, що вже не звертають на них уваги. Переходячи в хронічну стадію, біль втрачає свої захисно-запобіжні функції і стає просто неприємним фоном поточного життя. Таким чином, появу нових патологій, пов’язаних з болісними відчуттями, легко не помітити і схаменутися тільки тоді, коли організму вже завдано істотної шкоди.

Шведські вчені з Лінчепінгського університету (Linköpings universitet) заявили, що завдяки їх розробці людство зможе позбутися від хронічних болей. Фахівці стверджують, що їх технологія відкриває шлях до створення механізмів, «які говорять з тілом людини на одній мові». Штучний нерв, або «іонний насос», як його назвали вчені, здатний направляти в ту чи іншу частину організму різні речовини, що блокують нервові сигнали з такою ж швидкістю, з якою передає сигнали нервова система. Крім того, цей винахід здатен працювати злагоджено з нервовою системою людини, змінюючи в ній деякі процеси й блокуючи небажані сигнали про болі.

«Ми створили штучний нерв, який може без проблем взаємодіяти з нервовою системою людини. Сигнал проходить між двома синапсами за 0,1 мілісекунди, і ми практично досягли цієї швидкості», — заявив співавтор дослідження Магнус Берггрен (Magnus Berggren).

Технологічним проривом стало те, що дослідники побудували терапевтичний імплантат з використанням органічної електроніки – класу матеріалів, здатних легко перетворювати електронні сигнали в біохімічні – для блокування больових імпульсів.

«Він менше, ніж Ваш вказівний палець, і може представляти майбутнє імплантованих пристроїв для лікування переломів хребта, защемлення нерва або таких неврологічних розладів, як епілепсія.»

Що являє собою пристрій?

Розробка являє собою невеликий пластиковий прилад з електронним управлінням, який хірургічно імплантується в тіло. Іонний насос випускає необхідні речовини в тих місцях, де больові імпульси зазвичай потрапляють в хребет. Іони не дають імпульсам потрапити в центральну нервову систему і запобігають їх потраплянню в мозок.

Пристрій складається з електронно- та іонопроникного полімерного електрода всередині резервуара для рідини та іонопроникного каналу доставки, ведучого до цільової області – до спинного мозку. Резервуар заповнений розчином лікарських засобів, нейротрансмітерів або інших терапевтичних речовин. Коли напруга прикладається між внутрішнім електродом і зовнішнім протилежним електродом, речовини электрофоретично транспортуються з резервуара.

Електричний струм, що проходить через іонний насос – це все, що необхідно, щоб поширити нейромедіатор вибірково в строго певних відділах спинного мозку. Причому, за словами фахівців, такий метод абсолютно не має побічних ефектів.

Практичне застосування

Одна з речовин, які можуть бути доставлені за допомогою іонного насоса – гамма-аміномасляна кислота.

Гамма-аміномасляна кислота (ГАМК, GABA) — амінокислота, найважливіший гальмівний нейромедіатор центральної нервової системи людини й інших ссавців. Аміномасляна кислота є біогенною речовиною, що міститься в ЦНС і бере участь у нейромедіаторних і метаболічних процесах в мозку.

Над новою технологією дослідники працювали більше десяти років. Як зазначається, півтора роки тому фахівці вже представляли першу версію «іонного насоса», і з його допомогою вже вдалося направити ГАМК безпосередньо в спинний мозок лабораторних мишей. Механізм, представлений на цей раз, виявився компактніше попереднього, і він працює швидше.

Дослідники працюють над збільшенням найменувань різних речовин, які можливо буде доставляти за допомогою іонного насоса. Планується, що крім лікування хронічних болей, його також можна використовувати і для зупинки епілептичного припадку.

Психологи стверджують, що улюблений колір і характер людини тісно взаємопов’язані. Найчастіше люди віддають перевагу якомусь одному кольору, у крайньому випадку — двом-трьом. Поцікавившись у людини, який її улюблений колір, можна не тільки задовольнити просту цікавість, але й розгадати їїхарактер, темперамент, дізнатися, що вона любить і, навпаки, що не сприймає.

Відомий швейцарський психотерапевт М. Люшер став першим, хто заявив, що вибір відтінку може дуже багато розповісти про людину і її емоційний стан. Вважається, що люди, які віддають перевагу холодним кольорам (зелений, синій і їх відтінки), по натурі своїй спокійні, відрізняються ніжністю і деякою апатією. Люди, яким подобаються теплі кольори (червоний, жовтий), зазвичай життєрадісні, дуже активні, а ще вони люблять владу. Звичайно, не можна заперечувати, що з часом у людини може змінюватися смак і пристрасть до кольору, але це якраз і може свідчити про великі зміни в їїсамовідчутті та відношенні до світу.

Скажи мені, який твій улюблений колір, і я скажу, хто ти!

Найвідоміший колірний тест – це, звичайно ж, тест Люшера. Тест досить простий: з низки запропонованих картинок потрібно вибрати 2 кольори: той, який найбільше імпонує, і той, який абсолютно неприйнятний.

Перш ніж продовжити читання, подумайте, який Ваш улюблений колір, а який відсунете на останнє місце: білий, чорний, сірий, червоний, помаранчевий, коричневий, жовтий, зелений, рожевий, фіолетовий, синій або блакитний. Вибираючи колір, потрібно орієнтуватися лише на свої відчуття, а не на модні віяння.

Червоний

Люблю! Червоний – колір сильної внутрішньої енергії і самовпевненості. Вибір цього кольору говорить про прагнення до перемог, де суперництво не зменшує запал, а викликає ще більше прагнення до переваги. «Люди в червоному» зазвичай не страждають від докорів сумління, дуже люблять життя і всіма способами домагаються здійснення своїх бажань і планів. Любителі червоного дуже швидко дратуються, здатні до шаленим вибухів і скандалів, але так само швидко вони відходять, прощають, остигають. Червоний – це колір холериків; люди цього типу завжди знаходяться в русі і мають талант переконувати інших, володіють сильною волею та багатою уявою. Стан спокою для них нестерпний. Ідеальним партнером для сімейного життя може бути тільки «синій» тип, так як він стриманий і легко підкоряється.

Не люблю! Дратує червоний колір зазвичай людей тихих, спокійних, любителів самоти, такі люди прагнуть досягти стабільності у відносинах з близькими, тому не схильні до сварок.

Синій

Люблю! Синьому кольору надає перевагу досить замкнута, об’єктивно думаюча людина, яка завжди тримає своє слово. Велике значення для цього типу мають гармонія і рівновага в житті, тому він намагається уникати ситуацій, які межують з хаосом. Почуття і думки таких людей завжди серйозні і глибокі, їм чужі містика і туманні ідеї. Любителів синього нечасто зустрінеш на вечірках, оточуючі вважають їх нудними. Незважаючи на свою діловитість, вони люблять природу, особливо воду. Відносини з такою людиною дуже гармонійні, вона здатна добре ладити з іншими, а в поводженні з дітьми проявляє надзвичайну терплячість.

Не люблю! У неприйнятті цього кольору розкривається людина, яка хоче справити враження, що може все на світі. Нелюбов до синього означає занепокоєння, невгамовність, потребу вирватися з навколишньої одноманітності.

Чорний

Люблю! Так як чорний колір є по своїй суті запереченням всіх інших кольорів, отже, його обирають в тих випадках, коли хочуть привернути увагу не до кольору, а до форми та змісту. Чорний – улюблений колір впевненої в собі людини, яка прагне до високого соціального статусу, професійного успіху. Людина завжди готова до серйозних дій, але при цьому нерідко не думає про можливі наслідки своїх рішень. Вона відкидає авторитети, керується виключно своєю думкою. Інколи трапляється й навпаки: любителі чорного виявляються не практиками, а теоретиками: люблять мріяти, але не прагнуть до реалізації своїх планів. Чорний колір здатний приховати те, чим володіє, тому ті, хто носить переважно чорний одяг, часто не поспішають розкривати іншим свої таємниці.

Не люблю! Той, для кого чорний колір найменш приємний, відчуває себе незручно в суспільстві людей з витонченими манерами – йому більше подобаються щирі люди, які не обтяжують себе та інших умовностями соціального положення.

Рожевий

Люблю! Люди, які віддають перевагу рожевому кольору, – дуже м’які, ніжні і слабовільні. Вони до самої старості чекають чудес і тішать себе нездійсненними фантазіями. Це їх спосіб відходу від повсякденного життя, і сприйняття навколишнього «через рожеві окуляри» дозволяє їм зберегти спокій і нервову систему. Але через такий свій погляд на світ у випадках тісного зіткнення з реальним життям вони переносять серйозний удар, реальність для них важка, а дійсність – це справжня катастрофа. В силу своїх фантазій, вони частенько оцінюють себе набагато вище, ніж є насправді, через що підводять оточуючих: обіцяють те, що не в змозі виконати, просто в їх фантазії це цілком реально. Любителі рожевого люблять комфорт і абсолютно не схильні до походів, активного спорту.

Не люблю! Рожевий абсолютно не терплять прагматичні люди, які не люблять марно «витати в хмарах». Якщо Вам не подобається рожевий, Ви, можливо, шукаєте яскравих вражень, а цей колір для вас занадто спокійний.

Жовтий

Люблю! Люди, які люблять жовтий колір, товариські, допитливі, сміливі, легко пристосовуються. Вони спокійно ставляться до проблем і щиро не розуміють, чому інші люди так стурбовані. Відмінними рисами любителів жовтого можна назвати яскравий інтелект, почуття гумору і гострий язик. Заняття глибокими філософськими ідеями їм не властиво. Це віддані і надійні друзі. У фінансових справах у них хороша кмітливість, хоча вони і не застраховані від помилок. «Жовті» часто егоїстичні і не люблять бути другими. Особливо грішать вони прагненням жити напоказ, обзаводитися зовнішніми ознаками багатства, бо вони тяжіють до загального визнання їх переваг та соціального самоствердження.

Не люблю! Жовтий неприємний людям, які скептично приймають нові ідеї і швидше сконцентруються на знайомих речах. Для них завжди важливий гарантований результат, оскільки вони воліють надійно захистити себе від розчарувань.

Зелений

Люблю! Люди, що віддають перевагу зеленому, володіють урівноваженим характером. Вони старанні громадяни, турботливі батьки, небайдужі сусіди — розбірливі, добрі і щедрі люди. Велике значення для них мають також фінансова стабільність і матеріальні цінності. Вони володіють твердим характером і завзято домагаються своєї мети. Сильна воля і яскраво виражене честолюбство таких людей часто сприймаються як егоцентризм. «Зелені» люди ніколи не страждають недоліком апетиту, і навіть якщо доводиться сісти на дієту, схуднути вдається рідко. Одна з найгірших рис цих людей — схильність до пліток і заздрості.

Не люблю! Той, хто не любить зелений колір, боїться життєвих проблем і взагалі всіх труднощів. Він часто скаржиться на те, що оточуючі занадто багато від нього вимагають. Таких людей навряд чи можна назвати товариськими або компанійськими.

Помаранчевий

Люблю! Колір доброзичливості, якому віддають перевагу активні імпульсивні люди. Вони володіють неабиякою інтуїцією і схильні до мрійливості. Не будуть хвилюватися через дрібниці і швидко впадати в негативні психологічні стани. «Помаранчеві» шалено люблять блищати в будь-якому суспільстві і перебувати в центрі уваги, а своєю присутністю здатні підняти настрій іншим людям. Володіючи багатьма здібностями, такі люди, швидше за все, оригінальні, але не геніальні. Вони часто бувають непостійними: своїм кращим другом така людина швидше за все назве того, з яким зійшлася недавно. У коханні вони незалежні і завжди готові підкорювати нові вершини!

Не люблю! Якщо Ви поставили помаранчевий колір на останнє місце, мабуть, Вам не подобаються гучні вечірки, невгамовні веселощі, гучний сміх, хвастощі і інтимність напоказ. Тому Ви важко сходитеся з людьми і якщо вже і знаходите одного — цей один на все життя.

Сірий

Люблю! Любителі сірого – це люди з підвищеною логічністю мислення, люблять науку, медицину чи техніку. Вони здатні вирішувати найскладніші і, здавалося б, невирішувальні проблеми. Це надійні люди, які поважають свій особистий простір. Любителі сірого – глибоко інтелігентні люди, вони завжди зберігають почуття міри. Зазвичай це люди з цілим морем цікавих думок та ідей. Незважаючи на розум, любителі сірого дуже розсіяні, тому їм важко сконцентрувати свою увагу на чомусь надовго. Вони дуже вразливі, погано переносять шум і спеку, їх світ – прохолодний і спокійний, розсудливий і розмірено-активний.

Не люблю! Люди, які не переносять сірий колір, зазвичай схильні до імпульсивності та емоційності, легковажності. Вони воліють виявитися правим або неправим, але не утриматися. Буденність дуже нудна для них, вони прагнуть до більш повного, насиченого життя.

Білий

Люблю! Цьому кольору може віддати перевагу людина з будь-яким характером, він рідко кого відштовхує. Найчастіше ті, хто з інших тонів обирає чистий білий, відрізняються акуратністю в усьому, вони обережні і проникливі, критичні і дещо метушливі. В житті віддають перевагу спокою і миру. Це полярні люди – вони то віддаляються, то наближаються, то схильні до співчуття, то абсолютно відчужені і занурені в себе. «Білі» люди дуже мрійливі, через що можуть стати релігійними фанатиками або знайти свій особливий світ у наркотичній залежності. Любителі білого кольору часто можуть мати парапсихологічні та екстрасенсорні здібності.

Не люблю! Нелюбов до білого не означає, що Ви – неорганізована або неохайна людина, але навряд чи Вами цілком володіє пристрасть до порядку. Злегка асиметричні речі для Вас набагато цікавіше ідеальних пропорцій, а кілька порошинок на книжковій полиці не викликають у Вас бажання негайно приступити до великого прибирання.

Коричневий

Люблю! Люди, небайдужі до відтінків коричневого, володіють рівним характером, твердим почуттям боргу та відповідальності, цінують тонкий гумор, простоту, комфорт, якість, гармонію та домашнє вогнище. Для них найголовніше — міцно й твердо стояти на землі. Любителі коричневого рідко створюють блискуче враження на оточуючих, але в скрутну хвилину на них можна покластися. Ставлячи перед собою яку-небудь мету, вони домагаються її реалізації наполегливо і планомірно. Ці люди люблять владу і хочуть все тримати під контролем, тому не схильні до емоційних спалахів і не схвалюють алкоголь.

Не люблю! Якщо Ви не переносите коричневий, Ви дотепна, імпульсивна і щедра людина. Все нове захоплює Вас, а буденні речі здаються неймовірно нудними. Ви любите людей, але вони повинні бути яскравими і видатними. Серйозні відносини з Вами – випробування для Вашого партнера.

Фіолетовий

Люблю! Фіолетовий колір люблять незвичайні, креативні, неординарні люди. Вони прагнуть до свободи, незалежності і простору. Їх життя – це суцільний сюрприз, несподіванка. Їм важлива духовна сфера життя. Любителі фіолетового розумні від природи, причому їх тонкий розум зазвичай викликає дискомфорт у оточуючих людей. Вони часто цікавляться паранормальними явищами, їх тягне до всього таємничого, нез’ясненого. Ці люди абсолютно не бояться небезпек, їх приваблює висока швидкість. Але при всьому цьому вони вкрай слабкі здоров’ям, можна сказати, що вся сила у них пішла в інтелект.

Не люблю! Якщо фіолетовий колір Вам не подобається, то Ви – матеріаліст, звикли обґрунтовувати свої погляди на життя, цінуєте стабільність, зрозумілість, симетрію. У спілкуванні прямолінійні і відкриті і не любите людей, які відрізняються зарозумілістю і неприродною витонченістю.

Блакитний

Люблю! Любителі блакитного кольору відрізняються мрійливістю, романтизмом, дуже люблять подорожі, їх постійно тягне до моря, до води. Вони дуже товариські, доброзичливі, їх люблять і у них зазвичай дуже багато друзів. Їм подобається бути в колективі, в суспільстві. Любителі блакитного не виносять самотності, важко переносять розлуки. Ці люди багато дають, але і натомість розраховують отримати стільки ж. У хвилини невдач легко впадають у смуток. Це типовий інфантильний тон, і якщо ним воліє дорослий, значить він зберіг в собі «дитину» та пов’язані з цим риси характеру.

Не люблю! Якщо Ви рішуче відкидаєте блакитний колір, то це означає внутрішнє занепокоєння і бажання змін, які допоможуть позбутися депресії і пасивності.

 

Видно, Бог художник, інакше навіщо стільки кольорів?
(Цитата з фільму «Ігри розуму»)

Вплив кольорів відіграє чималу роль в нашому житті. У це важко повірити, але колір може вплинути на прийняття рішення, змінити Вашу реакцію або стати її причиною. Під впливом певного кольору може піднятися тиск або пропасти апетит. Зазвичай ми не акцентуємо увагу на кольорі, і всю його важливість розуміємо тільки при відсутності фарб. Наприклад, в похмурий дощовий день ми відчуваємо зниження настрою, втрату енергії, пригніченість, і навколишній світ нам здається непривітним.

Що таке «хромотерапія»?

Хромотерапія (або кольоротерапія) – відносно нова в сучасній медицині методика, яка використовує вплив колірного спектра на психоемоційний та фізичний стан людини. В основі кольоротерапії лежить аксіома, що кожен колір має свою довжину хвилі, яка несе свою енергетику і відчутно впливає на організм.

Вплив кольорів на наш організм

Вченими доведено, що колір викликає певні біохімічні реакції в людських тканинах, стимулює різні залози і деякі відділи головного мозку, в тому числі і гіпофіз. Останній стимулює вироблення цілого ряду гормонів, які відповідають за обмін речовин, сон, апетит, наш емоційний стан, сексуальне збудження та інше. Інакше кажучи, те, як ми себе почуваємо, багато в чому залежить від кольорів, якими ми оточені. Тому медицина навчилася використовувати кольори на благо – для позитивного впливу на наше здоров’я.

Червоний – мобілізація. Енергетика червоного кольору стимулює діяльність серця, м’язів, легенів і робить людину активною, веселою і балакучою. Цей колір хороший для людей млявих, ледачих, які страждають на білокрів’я або подібні хвороби. Для доброго здоров’я і самопочуття їм буде корисно носити одяг з великою кількістю червоного кольору або мати навколо більше яскраво-червоних предметів, а також вживати в їжу більше червоних ягід, овочів і фруктів.

Встановлено, що продуктивність праці при червоному освітленні вже в перші десять хвилин збільшується на 26%. Правда, незабаром настає ефект колірної втоми, що призводить до зниження продуктивності праці на 34%.

Жовтий – інтелект. Цей колір зміцнює нервову систему, покращує травлення, добре допомагає при захворюваннях нирок, сечового міхура і печінки, а також нормалізує діяльність нейроендокринної системи. Жовтий недарма називають інтелектуальним кольором: він стимулює діяльність мозку і пробуджує інтелектуальні здібності, покращує пам’ять, сприяє творчій діяльності. Однак не варто фарбувати кімнати в квартирі в такий колір, він негативно позначається на стриманості людей, вони частіше виходять з себе. Якщо Ви пригнічені, краще поставте у себе в кімнаті букетик жовтих квітів, він налаштує на оптимістичний лад.

Помаранчевий – енергія. В організмі людини позитивний вплив помаранчевого кольору відчуває ендокринна, дихальна і травна системи. Колір позначається на роботі всіх гормонів. Крім того, помаранчевий колір застосовують при атеросклерозі судин мозку, серця та інших внутрішніх органів. Енергетика оранжевого кольору підвищує творчу активність, заряджає позитивом, викликає якийсь запал, проявляє лідерські якості, відвагу. Крім того, помаранчевий сприяє встановленню дружніх відносин з іншими людьми, робить Вас більш відповідальним. Ще один позитивний вплив кольору – підвищення почуття власної гідності.

Виявляється, колір може зігрівати. Дослідження встановили, що при температурі повітря + 15-17º С, перебуваючи в кімнаті з яскравими жовтими або жовтогарячими стінами, здорова людина в сорочці з коротким рукавом не відчуває холоду, але при цій же температурі вона мерзне в приміщенні з сіро-блакитними стінами!

Зелений – життєва сила. Зелений колір має позитивний вплив на здоров’я людини, допомагаючи при бронхітах, очних хворобах, порушеннях обміну речовин, цукровому діабеті, запаленні суглобів і катаральних процесах. Енергетика зеленого кольору знімає напругу, заспокоює психіку, врівноважує і приносить задоволення. Багато зеленого може працювати як снодійне, повністю розслабляючи організм. Однак краще уникати впливу цього кольору зранку, адже вранці потрібна бадьорість, а зелений буде тягнути Вас до релаксації.

Синій – стриманість. Це холодний колір, тому він надає заспокійливий вплив на організм людини, допомагає впоратися з високим тиском або температурою, знижує м’язову напругу, притупляє біль, допомагає зупиняти кровотечі, лікує запальні процеси. Синій колір приносить стриманість і спокій, тому необхідний гіперактивним і надто емоційним людям. Він допоможе керувати емоціями і здобути необхідну незворушність. Варто враховувати, що у великих дозах заспокійлива дія синього кольору переходить в гнітючу.

Блакитний – снодійне. Так як синій колір у великих кількостях негативно позначається на гормональній системі, в кольоротерапії частіше використовується його відтінок – блакитний. Цей колір має позитивний вплив на горло – мигдалини і гланди, щитовидну залозу, допомагає при безсонні, знімає запалення і лихоманку, корисний для дітей, навіть для самих маленьких, коли у тих ріжуться зуби. Блакитний колір заспокоює, знижує м’язову напругу і кров’яний тиск, уповільнює пульс і ритм дихання. Цей колір не має протипоказань, і його можна використовувати практично щодня, перед сном. Блакитний дарує відчуття легкості і сприяє релаксації, причому більш виражено, ніж зелений.

Розташування блакитної чакри – це область шиї. У давнину говорили, що блакитна чакра налаштовує зв’язок тіла і голови. Якщо Ви хочете навчитися контактувати з незнайомими людьми, чітко висловлювати свої думки і емоції, оточіть себе блакитним кольором.

Фіолетовий – інтуїція. Дія цього кольору найбільш суперечлива. В духовних практиках фіолетова чакра розташована не в тілі людини, а над її головою, і символізує зв’язок з космосом. Фіолетовий відповідає за інтуїцію й інші незрозумілі осяяння. Цей колір пригнічує апетит, стимулює циркуляцію лімфи і добре діє на селезінку. Разом з тим він зменшує здатність до раціонального мислення, зате пробуджує прагнення до духовного зростання, через що рекомендується тим, хто захоплюється медитацією. Використовуваний в помірних кількостях, він допоможе прийти в себе після важкого дня, прогнати будь-які страхи, впоратися з меланхолією. А ось його надмірне «вживання» спровокує ще більшу втому і дратівливість.

Природа подбала про те, щоб такого «шокуючого» кольору в навколишньому світі було не надто багато: серед величезної кількості трав і квітів носії фіолетових відтінків – рідкість. Можливо, така винятковість і допомогла створити ілюзію, що фіолетовий – колір обраних. У минулому його носили королі, вище духовенство і люди, що захоплюються чаклунством.

У наступній частині статті ми розповімо про те, що говорить про людину любов чи нелюбов до різних кольорів. Буде цікаво!

Ми впевнені, що якби Ваш шлунково-кишковий тракт мав право голосу, він би вже давно вас гарненько вичитав. Адже більшість наших традиційних страв абсолютно не вписуються в картину правильного і зручного для нього травлення. Будь то улюблені пельмені, паста, пиріжки або всякі бутерброди, кожен раз вони чинять навантаження, яке не кожен шлунок зможе витримати.

Що таке «роздільне харчування»?

Якщо звернутися до історії, то ми побачимо, що ще великі уми Стародавньої Греції та Риму залишили для нащадків записи про свої спостереження за сприятливими для організму поєднаннями продуктів і навпаки. Уже тоді лікарі закликали своїх необачних пацієнтів-ненажер до раціонального підходу в складанні меню.

Точно сформулювати принципи роздільного харчування вдалося набагато пізніше. Американський лікар Герберт Шелдон вибудував логічну концепцію роздільного харчування аж в 1928 році. Суть її полягає в тому, що для перетравлення різної їжі нашому організму потрібні різні ферменти. Для перетравлення одних продуктів потрібне кисле середовище, для інших – лужне, ось і виходить конфлікт середовищ: кислотні та лужні ферменти, виділяючись відразу, починають один одного нейтралізувати, через що процес перетравлення сповільнюється. Це призводить до дискомфорту в шлунку і поганого самопочуття.

Які продукти вимагають кислотну середу?

Білкові продукти, м’ясо, риба, морепродукти, яйця, молоко, нежирні сири, фрукти, ягоди, фруктові чаї, соки, сухі і напівсухі вина, шампанське, продукти з сої.

Лужне середовище вимагають

Злакові, борошняні вироби, деякі овочі (картопля, зелена капуста), шпинат, свіжі банани, фініки, інжир, сушені абрикоси, родзинки, солодощі, пиво.

Кислотне і лужне середовище необхідне

Для листових овочів, цибулі, капусти (за винятком зеленої), стручкових рослин, солодкого перцю, свіжих помідорів, моркви, брукви, буряка, баклажанів, огірків, кабачків, гарбуза, часнику, спаржі, селери, грибів, кисломолочних продуктів, жирного сиру, різних жирів, горіхів і насіння (крім арахісу), авокадо, маслин, прянощів, желе, мінеральної води, трав’яних чаїв, овочевих соків.

5 основних принципів роздільного харчування

1) Хліб і картоплю не варто поєднувати з м’ясом. Така їжа погано засвоюється, так як для розщеплення білків необхідне кислотне середовище, а для вуглеводів – лужне.

2) Не забувайте, жирам властиво уповільнювати виділення шлункового соку, а білкам, навпаки, його стимулювати. Ось чому масло, вершки і жирне м’ясо краще вживати окремо від яєць, сиру, горіхів, а також нежирного м’яса.

3) Цукор уповільнює переварювання білкової їжі, що може стати причиною зайвої ваги. Якщо ви снідаєте сиром, замість джему додавайте в блюдо фрукти або свіжу зелень.

4) Фермент, який допомагає переробляти вуглеводи, руйнується під впливом кислоти. У зв’язку з цим кислі ягоди і фрукти намагайтеся з’їдати за півгодини до прийому вуглеводної їжі.

5) Парне молоко вприкуску з ароматною булочкою – найлютіший ворог Вашої фігури. Цей продукт поєднується виключно з кислими фруктами.

Роздільне харчування. Аргументи «за»

1) Люди, які живуть, дотримуючись законів сумісності продуктів, не знають, що таке важкість у шлунку, печія, тупий біль в кишечнику.

2) Сучасні вчені стверджують, що багато хвороб і погане самопочуття залежать від того, що і в якій послідовності людина їсть. Ми самі ускладнюємо роботу внутрішніх органів, змушуючи серце, печінку, нирки і шлунок працювати посилено після ситного обіду, або того гірше – важкої вечері.

3) Протипоказань в роздільного харчування немає абсолютно, а ось показань – маса, і в першу чергу це захворювання печінки, нирок, шлунка, кишечника і т.д.

4) Герберт Шелдон і його попередник Говард Хей прожили без малого сто років, і це з урахуванням того, що останній доктор був дуже хворий і приречений на смерть. Але буквально за 8 місяців відбулися кардинальні зміни в організмі, яким Говард вдячний в першу чергу роздільному харчуванню, яке не тільки зцілило його, а й дало масу життєвих і духовних сил.

5) Роздільна дієта може значно оздоровити організм людини, допомогти позбутися шлаків, і отже, прибрати зайву вагу.

6) Кажуть, що при роздільному харчуванні можна відчути новий, незвичайно тонкий смак їжі.

Роздільне харчування. Аргументи противників

1) Продуктів, які б містили чисті білки, жири або вуглеводи, практично не існує в природі (виняток – чистий цукор або білок яйця). Отже, роздільне харчування неможливе в принципі!

2) У процесі еволюції травний тракт людини пристосовувався саме до змішаного харчування. На всіх континентах Землі всі народи їли їжу саме змішану.

3) Згідно Шелдону, неперетравлена їжа, перебуваючи в шлунку і кишечнику, починає гнити, що призводить до утворення токсинів, що отруюють організм. Більшість дієтологів вкрай негативно ставляться до цього твердження, адже у кожної здорової людини їжа в шлунково-кишковому тракті перетравлюється, а зовсім не накопичується. Крім того, в шлунку здорової людини виробляється соляна кислота, в якій гинуть мікроорганізми, що викликають процеси гниття. А всі ті жахи, які описує Шелдон, можуть, на думку дієтологів, спостерігатися лише у людей з повністю порушеними функціями шлунково-кишкового тракту і дисбактеріозом. А тут вже роздільним харчуванням не допоможеш!

4) Деякі фахівці не тільки не вірять в цю концепцію, а й вважають її небезпечною для здоров’я. Перетравлення змішаної їжі налагоджено самою природою, а жорстке розділення – це штучне порушення нормального харчування і травлення. Таке роздільне харчування, особливо тривалий час, запросто «розучить» наш організм засвоювати змішану їжу, після чого багато традиційних страв будуть приводити до нетравлення шлунка і розладів. Повернутися до звичайної системи харчування стане практично неможливо, тобто можна назавжди забути про борщ, вареники і багато інших звичних страв.

Розділяти або не розділяти?

Звичайно ж, це рішення Вам належить прийняти самостійно. Ми можемо лише відзначити, що багато в дієті Шелдона вже точно не викличе суперечок. Наприклад, прийом їжі кілька разів на день – дрібно. Це краще, ніж голод протягом дня і щільна вечеря після півночі. Та й поєднання смаженого м’яса з овочами дійсно легше для засвоєння організмом, ніж м’ясо зі смаженою картоплею.

Якщо Ви вирішили дотримуватися роздільного харчування, то буде непогано хоча б раз в три дні харчуватися звичайним чином, тобто змішувати продукти. Таким чином, ферментативні системи травного тракту не втратять здатність у разі потреби перетравлювати будь-яку їжу.

Дивовижне відкриття зробили вчені з Лондонського університету королеви Марії. Вони стверджують, що стан імунітету людини залежить від того, наскільки насичене і цікаве життя вона веде! Як виявилося, активність Т-лімфоцитів багато в чому залежить від того, наскільки різноманітне середовище проживання навколо індивідуума.

Т-лімфоцити – одні з найвідоміших імунних клітин. Вони грають важливу роль в придбаній імунній відповіді, забезпечують розпізнавання і знищення клітин, які мають чужорідні антигени.

Експериментальне підтвердження

Вчені проводили дослідження за участю лабораторних мишей. У однієї групи мишей вони залишили звичайні умови проживання, тобто у них не було нічого, крім тирси на підлозі «квартири» і ще якогось матеріалу для гнізда. А ось іншій групі надали величезну клітку з масою можливостей для досліджень і розваг. Дослідники помістили в нову «квартиру» безліч всякого непотрібного мотлоху у вигляді великих деревних стружок, різнокольорових коробок, якихось тканинних трубок. Крім цього, мишам давали і корисні предмети, на кшталт білячого колеса, з яким можна було грати. Тобто ландшафт навколо тварин робився виключно різноманітним.

Через два тижні вчені провели контроль імунітету мишок. Виявилося, що ті гризуни, які мали насичене подіями життя, придбали кращу здатність опору інфекціям. Виділені з них Т-клітини стимулювали речовинами, які нібито вказували на вторгнення інфекційних агентів. В результаті Т-лімфоцити у відповідь синтезували більше інтерлейкіну-20 та інтерлейкіну-17 – сигнальних білків, від яких залежить імунна відповідь на інфекцію. Крім того, у Т-клітин мишей, які жили в різноманітному ландшафті, підвищувалася активність 56 генів, пов’язаних знову ж з протиінфекційними процесами і з регуляцією аутоімунних процесів. Тобто життя в різноманітному оточенні явно йшло імунітету на користь.

Як же це працює?

Поки точно відповісти на це питання складно. Дослідники висувають кілька версій. Швидше за все, справа не тільки в тому, що тварини активно рухалися, вивчаючи різноманітні предмети в своїй клітці, але і в тому, що вони отримували масу нових сенсорних вражень. Можна припустити, що в нудній обстановці виникає психологічний стрес, а стрес, як відомо, погано впливає на імунну систему. Іграшки ж розганяли нудьгу, ліквідували стрес і тим самим стимулювали імунітет.

З іншого боку, цікаве життя неминуче пов’язане з небезпекою, і імунна система в такому випадку повинна працювати так, щоб, якщо щось неприємне відбудеться, індивідуум швидко б оговтався від того, що сталося. Однак чи правильні такі міркування чи ні, ми дізнаємося тільки після подальших досліджень.

Можна зробити висновок, що підвищенню імунітету сприяє гарний настрій. Хочете бути здоровими? Внесіть у своє життя більше позитивних емоцій: спілкування з друзями, прогулянки на природі, походи в театри, кіно, на виставки. А ще музика, читання цікавих книг, улюблені домашні тварини. Частіше радуйте себе маленькими подарунками. Адже недарма кажуть, що найлютіший ворог імунітету – це стрес. Тому в нашому житті, насиченому щоденними стресами, підтримка внутрішнього спокою і гарного настрою особливо важлива.

Осінь і застуди – явища наскільки неприємні, настільки й нероздільні. І все ж до похмурим днів рано чи пізно звикаєш, а застуду можна легко перемогти, відсидівшись вдома і попивши чаю з лимоном. Інша справа, що іноді це може бути і не застуда зовсім… Банальна закладеність носа буває ознакою куди менш нешкідливого захворювання – синуситу.

Синусит – це запалення, що виникає в повітряних порожнинах в нашому черепі, які називаються пазухами.

Синусит vs застуда: що спільного?

На ранніх стадіях симптоми синуситу і застуди дуже схожі. Це закладеність і виділення з носа, головні болі, підвищена температура, кашель.

Як правило, причиною застуди є віруси, яких налічується понад 100 різних видів. Вірусна інфекція легко поширюється повітряно-крапельним шляхом, при кашлі та чханні, а також при контакті з посудом, рушниками та іншими зараженими побутовими предметами. Застуда може привести до запалення слизової оболонки придаткових пазух носа. При цьому в синусах накопичується слиз, гній і бактерії, надовго порушуючи носове дихання і загальне самопочуття.

Синусит vs застуда: в чому різниця?

Якщо від звичайної застуди більшість людей одужує за 7-10 днів, синусит нерідко може затриматися до 4 тижнів. Якщо ж запалення придаткових пазух не проходить більше 3 місяців, то говорять вже про хронічний синусит.

Симптоми, які вказують саме на синусит

На додаток до закладеності і виділень з носа, головного болю, підвищеної температури і кашлю, млявості, при синуситі є особливі симптоми, які допоможуть запідозрити цю недугу:

1) густі жовті або зелені виділення з носа

2) головний біль з епіцентром біля очей

3) біль в області очей, носа, щік і чола

4) біль у верхній щелепі і зубах

5) несвіже дихання

Проте, як вже було сказано, симптоми застуди і синуситів часто перетинаються (особливо на початковій стадії), тому поставити крапку може лише лікар.

Види синуситів

Залежно від розташування пазух синусит ділиться на:

1) гайморит – запалення верхньощелепних (гайморових) пазух,

2) фронтит – запалення лобової пазухи,

3) етмоїдит – запалення гратчастого лабіринту (осередків гратчастої кістки),

4) сфеноїдит – запалення клиноподібної пазухи,

5) пансинусит – запалення всіх навколоносових пазух.

Навколоносові пазухи (додаткові пазухи носа):

1 – лобові пазухи; 2 – осередки гратчастого лабіринту;

3 – клиноподібна пазуха; 4 – верхньощелепні пазухи.

Лікування синуситу

Будь-який сильний нежить завжди супроводжується синуситом, в більшості випадків тимчасовим. При хорошому імунітеті синусит швидко проходить. Якщо ж імунна система ослаблена або мікроб особливо агресивний, синусит триває значно довше.

Лікування гострого синуситу проводить ЛОР-лікар. Призначаються такі групи препаратів:

1) судинозвужувальні засоби – вони покращують носове дихання і відтік слизу з запалених пазух шляхом розширення природного отвору між пазухою і порожниною носа, яка закрита набряклою слизовою;

2) секретолітичні засоби – розріджують слиз і сприяють його відтоку з пазух;

3) антибактеріальні препарати – підбираються індивідуально з урахуванням віку і можливих збудників синуситу;

4) антиалергічні засоби.

Що можете зробити Ви?

Основне лікування, як ми вже з’ясували, призначає лікар. А від Вас для успішного позбавлення від недуги слід дотримуватися кількох правил:

1) Дотримуйтесь спокою. По можливості, залишайтеся вдома до тих пір, поки Ваш організм не переможе інфекцію.

2) Забезпечте вологе повітря в квартирі. Зволожувач або мокрий рушник на батареї не дадуть вашим слизових пересихати.

3) Використовуйте сольовий розчин. Промивання носа сольовими розчинами дозволяє очистити носові ходи від слизу, що скупчився, і мікроорганізмів.

4) Побільше рідини. Вживання достатньої кількості води при синуситі допоможе підтримувати нормальний стан слизових оболонок і запобіжить зневодненню організму.

Краще запобігти, ніж боротися

Щоб не захворіти синуситом, в першу чергу важливо своєчасно лікувати застуду і грип. Також якщо у Вас є дефекти в порожнині носа, які порушують нормальне носове дихання, краще позбутися їх. Ще один фактор ризику – хворі зуби, так як періодонтит коренів верхніх зубів може також ускладнюватися синуситом, тому що корені верхніх зубів прилягають до дна верхньощелепної пазухи.

Щасливої ​​Вам осені і міцного здоров’я!

 

3-4 жовтня 2016 року в Києві проходила науково-практична конференція «Сучасні методи консервативного і хірургічного лікування в оторинолярингології». За традицією організаторами заходу виступили ДУ «Інститут отоларингології імені професора О.С. Коломійченка НАМН України» та Українське наукове медичне товариство лікарів-оториноларингологів. На конференцію були запрошені фахівці з України та зарубіжжя. Засідання проходили в приміщенні Міжнародного конгрес-центру «Український дім».

Організація заходу, як завжди, була на вищому рівні. Прибулих гостей столиці очікувала захоплююча екскурсія по місту, наукова програма була насиченою і дуже цікавою, а по завершенню засідань фахівців очікувала товариська вечеря.

В ході конференції було проведено 6 пленарних засідань, темами яких стали: «30 років відділенню ЛОР патології дитячого віку ДУ «Інститут отоларингології імені професора О.С. Коломійченка НАМН України»», «Діагностика та лікування захворювань носа і навколоносових пазух», «Роль профільних кафедр в становленні і розвитку оториноларингології», «Хронічні захворювання глотки. Ронхопатія»,«Захворювання вуха і вестибулярного апарату» та «ЛОР-онкологія». По закінченню кожного засідання доповідачі відповідали на питання аудиторії і проходила загальна дискусія.

Теми доповідей стосувалися безлічі аспектів лікування захворювань ЛОР-органів. Так, головний ринолог України, академік Міжнародної академії отоларингології, доктор медичних наук, завідувач кафедрою оториноларингології з пропедевтики хірургічної стоматології Української медичної стоматологічної академії, професор Безшапочний Сергій Борисович виступив з доповіддю на тему «Сучасна тактика лікування риносинуситів».

Виступ на тему «Сучасний підхід до лікування запальних захворювань мигдаликів з позиції доказової медицини» презентував доктор медичних наук, професор, завідувач ЛОР кафедри Вінницького національного медичного інституту імені М. І. Пирогова Кіщук Василь Васильович. Доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри оториноларингології Одеського державного медичного університету Пухлик Сергій Михайлович представив доповідь на тему «Комбіновані протиалергічні препарати».

На фото зліва направо: Професор кафедри оториноларингології Київської медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Абизов Рустем Адільєвич, головний ринолог України, академік Міжнародної академії отоларингології, доктор медичних наук, завідувач кафедрою оториноларингології з пропедевтики хірургічної стоматології Української медичної стоматологічної академії, професор Безшапочний Сергій Борисович, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри оториноларингології Одеського державного медичного університету Пухлик Сергій Михайлович і керівник Служби просування ТМ ФарсіФарм Хохлова Олена.

Програма конференції включала стендові доповіді. Професор кафедри оториноларингології Київської медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Абизов Рустем Адільєвич і лікар-отоларинголог вищої кваліфікації Онищенко Юлія Іванівна розповіли про позитивний вплив на хід онкологічного процесу електрозварювальних технологій у хворих на рак гортані серединної локалізації.

ТМ ФарсіФарм на конференції представляли керівник Служби просування Хохлова Олена, регіональний менеджер Штокайло Богдан, Пигарьов Антон і медичні представники по місту Києву і Київській області Рябко Людмила і Мажарська Яна.

На фото зліва направо: медичний представник ТМ ФарсіФарм Мажарська Яна, регіональний менеджер Штокайло Богдан, керівник Служби просування Хохлова Олена і медичний представник Рябко Людмила.

Наші представники демонстрували фахівцям стенди препаратів Лопракс, Лораксон і Ексипім, а також надавали додаткову інформацію про ці та інші препарати ТМ ФарсіФарм, що добре зарекомендували себе в лікуванні захворювань вуха, горла і носа.

По закінченню конференції можна зробити висновок, що основні завдання виконані, фахівці обговорили актуальні питання оториноларингології, обмінялися безцінним досвідом і розширили свої знання в області нових технологій в лікуванні ЛОР-патологій.

 

Вчора в Стокгольмі оголосили лауреата Нобелівської премії з фізіології і медицини 2016 року. Ним став японський вчений Йосінорі Осумі (Yoshinori Ohsumi) – професор Токійського технологічного інституту. Нагородження всіх переможців цієї престижної премії відбудеться 10 грудня на офіційній церемонії. Церемонія вручення Нобелівських нагород в цьому році буде особливою: по-перше, виповнюється 120 років з дня смерті Альфреда Нобеля, а по-друге, в цьому році рекордна кількість номінантів – тільки по фізіології і медицині були номіновані 273 вчених.

71-річний японець Йосінорі Осумі отримає нагороду за вивчення процесу аутофагії. 25-й японський лауреат Нобелівської премії першим в світі виявив гени, що відповідають за цей процес.

Аутофагія – це природний процес, при якому внутрішні компоненти біологічної клітини доставляються всередину її лізосом (у ссавців) або вакуолей (у дріжджів) і піддаються в них деградації, тобто руйнуванню.

Аутофагія супроводжує життєдіяльність будь-якої нормальної клітини і є одним із способів позбавлення клітин від непотрібних органел, а також і організму від непотрібних клітин. Цей процес здійснюється завдяки наявності Atg-генів. Вони відповідають за синтез білків кіназ, що входять до складу молекулярного комплексу, який ініціює аутофагію.

Перше визнання Осумі отримав за новаторські експерименти ще в 1990-х роках. Щоб вивчити механізм аутофагії, він і його команда провели ряд експериментів на пекарських дріжджах. Справа в тому, що аутофагія – досить консервативний процес, який протікає схоже як у дріжджів, так і у ссавців. Саме тому результати, отримані Осумі в дослідженнях на дріжджах, виявилися важливі і для розуміння того, як цей процес протікає у людей. Фактично, він відкрив механізм, при якому клітина стає «самолюдоїдом», знищуючи деякі свої компоненти, забезпечуючи тим самим швидку подачу «палива» і «будівельних матеріалів» для відновлення своїх частин.

«Відкриття Осумі змінили наші уявлення про те, як клітини переробляють самі себе. Його роботи відкрили новий напрямок в розумінні аутофагії як частини різних фізіологічних процесів – від пристосування до голоду до реакції на зараження», – йдеться в прес-релізі Каролінського інституту, який вручає премію.

Практичне застосування відкриття

Доведено, що при порушенні регуляції аутофагії можуть виникати різноманітні захворювання, серед яких деякі форми раку, діабет і нейродегенеративні розлади, наприклад, хвороба Паркінсона і хорея Гентінгтона. Інтенсифікація процесів аутофагії також служить однією з причин розвитку серцевої недостатності. Каролінський інститут Стокгольма заявив, що механізм аутофагії став відомий вченим ще півстоліття тому, проте саме Йосінорі Осумі в своїх експериментах довів його значимість для лікування цих захворювань. Зокрема, новітні методи лікування раку передбачають примусовий запуск механізму аутофагії в ракових клітинах, що призводить до їх повного самознищення. В ході успішних експериментів вже були вилікувані більше 10 пацієнтів, які мали останню стадію захворювання.