Наша свідомість – справжня загадка. Іноді вона витворяє дивні речі, але ми зовсім цього не помічаємо. Поки не замислимося. І тоді стає цікавим, а чому так відбувається? Аналізуючи нас, вчені знайшли ряд пояснень деяких загадок людської свідомості.
Нав’язливі образи уві сні
Адже вам теж коли-небудь снилося те, чим ви займалися вдень? Особливо якщо це було монотонне заняття, наприклад, гра в тетріс або збір кубика-рубика. Причому уві сні часто приходили вірні рішення, нові комбінації, як колись Менделєєву наснилася його періодична таблиця після довгої і наполегливої роботи. Вчені називають це «ефектом тетріса», коли людина приділяє занадто багато часу певній діяльності, а потім починає бачити характерні образи уві сні. Дослідники вважають, що це не «дзвіночок» організму про розумову перевтому, а подальша робота мозку над проблемою, якою його господар настільки сильно стурбований. Вони пояснюють це тим, що мозок не відразу розуміє необхідність освоєння нового досвіду. Лише рутинне, але регулярне повторення змушує його «включити» функцію навчання. Після цього він продовжує працювати над заданою проблемою, навіть коли людина спить.
Бажання кусати все миле
Якщо задуматися, то це дуже дивно, що при вигляді маленької дитини у багатьох чомусь з’являється бажання її вкусити. Коли поруч знаходиться малюк, від дорослих частенько можна почути фрази «я тебе з’їм», «вкушу за пальчик» та інше. Схожі розмови виникають, якщо поруч знаходяться щенята або щось ще, настільки ж миле. Так звідки ж у нас це бажання жартома з’їсти милі речі? Вчені кажуть, що коли люди (а особливо жінки) бачать немовлят, «проводи» в їх мозку, що відповідають за задоволення, «замикає». Розчулення викликає прилив дофаміну, який виникає, наприклад, коли людина з’їла смачну їжу. Це накладення смислів один на одного викликає у нас підсвідоме бажання помістити милу річ в рот.
Бажання попліткувати
Так повелося, що пліткарками зазвичай вважають жінок. Але, як виявляється, чоловіки винні в цьому соціальному проступку не менше. Деякі дослідження, наприклад, стверджують, що чоловіки протягом дня пліткують на 32% частіше, ніж жінки. У чому ж причина цього? Вчені пояснюють це тим, що у більшості людей є вроджене бажання негайно зближуватися з оточуючими. І це бажання цілком може переважити будь-які моральні зобов’язання. Ми хочемо сформувати соціальні зв’язки з тими, хто поруч, і плітки не тільки дають нам привід поговорити про щось, але і створюють відчуття довіри, яке починається з ряду сигналів, які базіка подає своєму співрозмовнику. Співрозмовник, в свою чергу, розділяє запропоновану таємницю, і таким чином встановлюється контакт.
Любов до психопатів
Багатьох людей приваблюють моторошні речі, а особливо психопати. Нічні телешоу переповнені божевільними вбивцями, і з якихось причин вони нам цікаві. Що ж викликає інтерес до самого мерзенного типу людей? За однією з теорій, психопати – це різновид хижаків, і коли ми чуємо про них, то ніби повертаємося до основ нашого існування – туди, де завжди є мисливець і жертва. Історії про хижаків в людській подобі дозволяють нам доторкнутися до нашої тваринної сутності без реальної загрози життю. За іншою версією, психопати притягують нас з тієї ж самої причини, що й американські гірки, наприклад. Іноді ми просто хочемо бути наляканими, і історії про маніяків можуть задовольнити цю потребу. А все тому, що переляк викликає прилив того ж дофаміну, який серед іншого відповідає і за почуття задоволення.
Побоювання незручних пауз в розмові
Незалежно від того, є у нас що сказати чи ні, багато хто відчуває гостре бажання заповнювати розмовами кожну мить тиші. Чому ж тривала тиша змушує нас відчувати себе настільки ніяково? Як і багато іншого в нашій поведінці, все зводиться до бажання ідеально вписатися в соціальну групу. На думку психологів, коли розмова перестає текти розмірено, ми вважаємо, що щось пішло не так. Ми можемо почати думати, що ми не цікаві, а те, що ми говоримо, – неактуально, і це змушує хвилюватися про своє становище в групі. Якщо ж діалог йде так, як очікувалося, ми відчуваємо підтвердження свого соціального статусу.
Ефект коктейльної вечірки
Відомо, що близькі люди здатні впізнати голоси один одного навіть в самому шумному місці. Цей феномен учені називають «ефектом коктейльної вечірки». Дану теорію підтвердили вчені з Канади, досліджуючи подружні пари, які прожили разом понад 15 років. На тлі одночасного звучання кількох голосів випробовувані найлегше засвоювали інформацію з вуст чоловіка або дружини. Цікаво також те, що саме голос партнера вдавалося найефективніше ігнорувати, коли було потрібно зосередити увагу на розмові незнайомця. Вчені пояснюють це тим, що протягом довгих років спільного життя сімейні люди налаштовують свій слух один на одного. Дослідження також показують, що люди зі стажем знайомства менше 5 років практично не здатні розрізнити голоси своїх партнерів в умовах жвавої коктейльної вечірки.
Цей недоречний сміх
Чи траплялося у вас так, що ви повинні повідомити людині сумну новину, і в цей самий непідходящий момент у вас з’являється неконтрольований сміх? Таке може статися, коли ми бачимо, що хтось впав і забився, а деякі можуть відчувати напади реготу навіть на похоронах. Сміх в подібних ситуаціях зовсім не вписується в соціальні стандарти, але таке трапляється досить часто, і у цього є причина. Коли ми сміємося в недоречній обстановці, це не означає, що ми безсердечні і не поважаємо оточуючих. Вчені пояснюють це тим, що наше тіло під впливом величезного емоційного стресу просто використовує сміх для зняття напруженості і дискомфорту.
Рослинний засіб для нормалізації функціонування сечовидільної системи при запальних захворюваннях нирок та сечовидільних шляхів
