ЦЕФТРИАКСОН
порошок для приготування розчину для ін’єкцій у флаконах №12
інструкція Нормативна документаціяСклад
1 флакон містить цефтриаксон натрію у перерахунку на цефтриаксон – 500 або 1000 мг.
Лікарська форма
Порошок для розчину для ін’єкцій у флаконах №12.
Фармакотерапевтична група
Протимікробні засоби для системного застосування. Цефалоспорини третього покоління. Код АТС J01D D04.
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка
Механізм дії
Цефтриаксон пригнічує синтез клітинної стінки бактерій після приєднання до пеніцилінзв’язуючих білків. У результаті припиняється біосинтез клітинної стінки (пептидоглікану), що у свою чергу призводить до лізису бактеріальної клітини і її загибелі.
Загалом чутливі види
Грампозитивні аероби
Staphylococcus aureus (метицилінчутливий)£, коагулазонегативні стафілококи (метицилінчутливі)£, Streptococcus pyogenes (групи А), Streptococcus agalactiae (групи В), Streptococcus pneumoniae, Streptococci групи Viridans.
Грамнегативні аероби
Borrelia burgdorferi, Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Moraxella catarrhalis, Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Proteus mirabilis, Providencia spp., Treponema pallidum.
Показання
Лікування інфекцій, спричинених чутливими до цефтриаксону мікроорганізмами:
- сепсис;
- менінгіт;
- інфекції органів черевної порожнини (перитоніт, інфекції жовчних шляхів і шлунково-кишкового тракту);
- інфекції кісток, суглобів, м’яких тканин, шкіри;
- інфекції у хворих з ослабленим імунітетом;
- інфекції нирок і сечових шляхів;
- інфекції дихальних шляхів, особливо пневмонія;
- ЛОР-інфекції (отит, синусит);
- інфекції статевих органів, включаючи гонорею;
- дисемінований бореліоз Лайма;
- профілактика інфекцій в хірургії.
Побічна дія
Можливі: Місцеві реакції. Біль, ущільнення в місці введення. В/м ін’єкція без застосування лідокаїну болюча. Реакції гіперчутливості, шкірні реакції: кропив’янка, пропасниця, озноб, висипання, свербіж, екзантема, алергічний дерматит, ексудативна мультиформна еритема, набряки, анафілактичний шок. Реакції зі сторони системи крові: еозинофілія, лейкопенія, тромбоцитоз, гранулоцитопенія, гемолітична анемія, нейтропенія, зниження рівня плазмових факторів згортання крові (II, VII, IX, X), тромбоцитопенія і подовження протромбінового часу. Реакції з боку травного тракту: діарея; в окремих випадках – нудота і блювання, початкові симптоми псевдомембранозного коліту, кандидоз порожнини рота (стоматит, глосит). Реакції з боку печінки і жовчовивідних шляхів: підвищення активності аспартат- і аланін-амінотрансфераз; дуже рідко – підвищення лужності фосфатази і білірубіну; затемнення на ехограмі жовчного міхура; біліарний сладж чи псевдолітіаз. Реакції зі сторони нирок: підвищення рівня азоту сечовини крові; ниркова недостатність, дуже рідко – підвищення креатиніну і циліндрурія, гематурія, олігурія. Реакції з боку центральної нервової системи: в поодиноких випадках можуть виникати головний біль і запаморочення, психомоторне збудження, судоми. Реакції з боку сечостатевої системи: вагінальний кандидоз.