Антибіотики як засіб профілактики інфаркту міокарда? Частина 2
Після заяви фінського мікробіолога Пекка Сайкку про те, що атеросклероз може бути викликаний мікроорганізмами хламідіями, у світі почалися дослідження, що підтверджують або ж спростовують його теорію. Так американські медики Джозеф Мюлстейн і Джеффрі Андерсон в ході обстеження і терапії 90 пацієнтів, які страждають на атеросклероз, витягли за допомогою катетера бляшки і фрагменти інтими з коронарних артерій. У 71 пацієнта в цих зразках тканин були виявлені хламідії. Аналогічні роботи велися і в Європі, в тому числі в Німеччині.
Наступним – і, здавалося б, цілком логічним, – кроком стали клінічні випробування нової терапії атеросклерозу, заснованої на антибіотиках. Ці випробування велися в США і у Великобританії, у Німеччині та в Аргентині. Однак медиків чекало розчарування: жодне з випробувань не виявило скільки-небудь значущого ефекту терапії. Антибіотики не діяли. Справа в тому, що хламідії – незалежно від того, причетні вони до виникнення атеросклерозу чи ні, – мають одну особливість: вони, подібно до вірусів, є внутрішньоклітинним паразитом, тобто вони знаходяться всередині клітин. При цьому вони перебувають у стані персистенції – тобто спокою, коли вони не розмножуються і не виявляють будь-якої активності. Хламідії ніби прикидаються мертвими, тому антибіотики не можуть їх убити.
Сьогодні вчені схиляються до думки, що хламідії, як і віруси, можуть інфікувати людину, не викликаючи гострого захворювання. Лише через багато років або навіть десятиліть потому ця інфекція, можливо, себе і проявить, але до того часу встановити причинно-наслідковий зв’язок вже навряд чи вдасться.
Професор Юрген Шефер коментує: «Надія, яку ми пов’язували 10 років тому з хламідіями, досі не виправдалася. Сама по собі та гіпотеза має право на існування, але ось тільки ніяких фактів, що її підтверджують, поки не виявлено. На підставі відомих нам на сьогоднішній день даних я схильний вважати малоймовірним, що хламідії є першопричиною атеросклерозу. Але я цілком можу собі уявити, що за деяких умов вони відіграють певну роль в розвитку захворювання, тому я все ж не став би категорично відкидати ніяку гіпотезу. Потрібно виявляти розумну обережність в оцінках. І вже, в усякому разі, я нікому не рекомендую напихати себе антибіотиками з примарною надією, що це дозволить запобігти виникненню атеросклерозу, що нібито викликається хламідіями».
Доктор Ян Рупп додає: «За ті 10 років, що ми ведемо наші дослідження, нам вдалося добути дуже багато нових даних, які підтверджують, що окремі біомолекулярні механізми дійсно запускаються хламідіями, присутніми в судинній системі хворих, що страждають хронічною ішемією. Але це не є прямим доказом. Між тим, в мікробіології вже давно прийнятий такий критерій: щоб довести, що якийсь патоген, потрапивши в кровоносну систему, викликає певне захворювання, треба, щоб це захворювання знову зникло після видалення патогена. Однак у випадку з хронічними захворюваннями на зразок атеросклерозу нічого подібного, як відомо, не відбувається. Значить, прямих доказів немає. Але я впевнений, що подальші фундаментальні дослідження швидше приведуть нас до мети, ніж нові клінічні випробування з іншими антибіотиками. Для таких випробувань час ще не настав».
Поки ж рекомендації професора Юргена Шефера звучать до болю знайомо і трохи банально: «Здорове харчування, зниження ваги, фізична активність – все це необхідно для профілактики атеросклерозу. Здорове харчування означає багато овочів та фруктів, не менше п’яти різних видів овочів і фруктів щодня.»
Однак роль хламідій як і раніше викликає пильну увагу вчених і медиків у всьому світі.