День медичного працівника в Переяславі-Хмельницькому
15 червня 2014 року вся Україна відзначала професійне для нашої компанії свято – День медичного працівника. Цього року ми вирішили провести його не тільки весело, але і з користю – тому на нас очікувалазахоплююча поїздка в Переяслав-Хмельницький.
Переяслав-Хмельницький славиться своєю історією. І це не дивно, оскільки Переяслав був третім за величиною містом в Київській Русі, і його історія налічує більше 1100 років. Це маленьке і тихе містечко не даремно називають місто-музей. А музеїв тут справді багато – 27, майже по музею на тисячу чоловік!
По дорозі з Києва до Переяслава-Хмельницького в автобусі всі з нетерпінням очікували захоплюючої прогулянки і весело обговорювали, кому що цікаво подивитися і в якому музеї варто затриматися довше.
Насамперед було вирішено побувати в музеї Заповіту Т. Г. Шевченка. Музей було відкрито 18 квітня 2008 року у колишньому помешканні переяславського друга поета лікаря А. О. Козачковського. Саме в цьому будинку в ніч на 25 грудня 1845 року Т. Г. Шевченко написав свій безсмертний «Заповіт». У будівлі, яка, до речі, була побудована в 1820 році, з точністю відтворені інтер’єри, обстановка, в якій жив і творив великий поет. Перебуваючи тут, ніби переносишся в першу половину XIX століття і починаєш дивитися на світ крізь призму його розуміння Т. Г. Шевченком. Особливий інтерес у всіх співробітників викликали зали, присвячені героїчній козацькій епосі. У них знаходяться дуже цінні експонати, такі як старовинна зброя, особисті речі козацьких лідерів, копії важливих документів того часу. Тут навіть зберігається особиста шабля гетьмана Богдана Хмельницького, подарована йому польським королем Яном Казимиром.
А у дворі знаменитого будинку ростуть дві переплетені стовбурами акації, які Т. Г. Шевченкота А. О. Козачковський посадили на знак вічної дружби. Переяславці з любов’ю зберігають ці акації як живих очевидців великого Кобзаря.
Далі ми відвідали ще один досить цікавий музей – Музей козацької слави. Роботи, представлені там (а їх понад 200), були виконані однією талановитою людиною – В. Л. Завгороднім. Він є відомим співаком, прекрасним художником, майстерним різьбярем і поетом-піснярем, а також Заслуженим артистом України. Експозиція представляє дуже різнопланові роботи майстра, створені в різні періоди його життя, але всі вони мають спільну тематику – українське козацтво.
Роботи В. Л. Завгороднього викликали великий інтерес серед наших співробітників, адже вони відображають істинний дух українського народу, тому торкаються струн душі кожного українця. Творіння майстра дуже лаконічні, але в той же час надзвичайно емоційні та щирі, а гумор, з яким виконані деякі з них, нікого не залишив байдужим.
Після Музею козацької слави ми вирушили в найбільш відомий і відвідуваний музей Переяслава-Хмельницького – в етнографічний музей національної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, розташований у мальовничій лісопарковій зоні під відкритим небом. Цей історико-культурний заповідник був створений в 1979 році, а в 1999-му він отримав статус національного, і за ним закріпилася назва «Національний історико-етнографічний заповідник«Переяслав».
Спочатку територія музею вразила нас своїми розмірами, але чим далі ми просувалися, тим більше помічали, що вражає інше. Кожен з нас раптом почав усвідомлювати, що все сильніше і сильніше занурюється в атмосферу справжнього українського села. Настільки дбайливо тут збережений і правдиво переданий справжній національний дух українського народу. На території заповідника розташовані 5 церков різного часу зведення і 20 сільських будинків усіх станів. Дуже цікаво було побачити унікальну колекцію млинів. Ландшафт парку неймовірно гарний: тут створені прекрасні рукотворні озера, що потопають у зелені очеретів і старовинних верб, а земляні вали збереглися ще з часів Київської Русі! Сильне враження на нас справили руїни кріпосних церковних споруд.
Поїздка залишила у співробітників компанії «Медвестснаб» дуже яскраві враження. Такі заходи дозволяють не тільки весело провести час з колективом в невимушеній обстановці. Вони вгамовують бажання знати більше, осягнути велику таємницю, яку зберігає земля про наших предків, побачити те, що приховано від нас завісою історії, і відчути близькість до своїх коренів.