Фітотерапія токсикозу вагітних

Мясистый, фиолетовый, надменный,

Ты воплощенье щедрости Вселенной,

Боготворю твой каждый корешок,

Земной Грааль – священный артишок!

(Неле)

В уявленні більшості людей наявність токсикозу при вагітності вважається нормальним, якщо не обов’язковим, явищем. Тим не менш, ранній чи пізній токсикоз – це, хоч і дуже поширений, але патологічний стан організму, обумовлений додатковим навантаженням на органи, які і без того були не дуже здорові.

В першу чергу при вагітності страждають шлунково-кишковий тракт, печінка і жовчний міхур: підвищення концентрації жіночих гормонів в крові провокує підвищений жовчоутворення на тлі пригніченого жовчовиділення, тому будь-яка, навіть прихована проблема в ШКТ, під час вагітності може загостритися і ускладнити її перебіг.

З перших же днів вагітності багато жінок віддають перевагу здоровому способу життя і правильного харчування.

Для підтримки печінки під час вагітності і зниження токсикозу офіційна медицина використовує цілий арсенал гепатопротекторів. Проте, перш ніж звернутися до синтетичних препаратів, слід розглянути варіанти натуральних продуктів, що позитивно впливають на печінку і жовчні шляхи.

Прекрасним прикладом продукту, що полегшує токсикоз внаслідок природного гепатопротекторного впливу, служить рослина артишок.

Починаючи з середини 80-х років минулого століття, у багатьох країнах світу було отримано ряд лікарських препаратів на основі артишоку колючого. В останні роки препарати з жовчогінною, діуретичною та гіпоазотемічною активністю з листя артишоку широко використовуються в Європі: в Іспанії виробництвом препаратів з артишоку займаються 40 фірм, а у Франції – понад 30 фармацевтичних компаній.

Артишок відомий вже більше 5000 років. Вже в античності артишок застосовувався як лікарський засіб. У Стародавній Греції, Єгипті та Римі його застосовували при лікуванні захворювань жовчного міхура і печінки, а також для очищення крові. Характеризуючи захоплення цією рослиною в Стародавньому Римі, Пліній Старший призводить відому в той час приказку: «Ні дня без артишоку».

Про артишок ходить багато легенд. Одна з найбільш цікавих легенд пов’язана з походженням цієї рослини. Серед творів популярного давньоримського поета Квінта Горація Флакка є цікава історія про те, як прекрасну дівчину на ім’я Кінари перетворили на перший у світі артишок.

Числені римські письменники були небайдужі до незвичайного овочу артишоку. Так, Пліній називав його «їжею багатіїв» – артишок допомагав боротися з багатьма хворобами тодішніх нуворишів. Такі люди не знали міри у вживанні їжі, в результаті чого страждали захворюваннями шлунка, порушенням роботи кишечника і печінки.

У стародавніх Греції та Римі люди вважали артишок делікатесом і сильним афродизіаком. Йому приписували чарівну властивість – сприяти народженню хлопчика.

У Німеччині коріння і листя артишоку були оцінені Леонардусом Фуксом як лікарський засіб. Хієронімус Бок опублікував в 1630 році його докладний опис і вказав на силу і дію екстракту: “Служить для лікування засміченої печінки і нирок, а також водянки“.

Артишок має дві назви: власне артишок, від арабського «ardi shauki» (أرضي شوكي) і Цинара, по латині Cynara scolymus. «Scolymus» означає колючий, точніше схожий на чортополох.

Ранні клінічні випробування Паолілло на здорових і страждаючих хворобами печінки та підшлункової залози людях підтвердили жовчогінну, холеретичну, холекінетичну і антисептичну дію екстракту. Тиксьє, Ек і Крістоф домоглися хороших результатів також у випадках з печінковою недостатністю.

Беггі і Детгорі змогли довести діуретичний вплив артишоку, крім того, надалі вони посилалися на французьких авторів, які за допомогою внутрішньовенної ін’єкції Cynara scolymus збільшили протягом 2-3 годин роботу жовчної секреції в чотири рази.

Фармакологічні властивості

Артишок має жовчогінну, гепатопротекторну, сечогінну дію.

Фармакологічний ефект обумовлений комплексом біологічно активних речовин, що входять до складу препарату – цинарину, хлорогенової кислоти, аскорбінової кислоти, каротину, вітамінів групи В, інуліну.

Основна діюча речовина препарату – цинарин – має, в основному, холеретичну дію, тобто сприяє утворенню жовчі. Стимуляція жовчовиділення, тобто холекінетична дія, виражена в меншій мірі.

Аскорбінова кислота, каротин, вітаміни групи В і інулін покращують процеси обміну.

Препарат на основі артишоку стимулює жовчовиділення, знижує рівень холестерину в крові, стимулює відновлення клітин печінки; має сечогінну дію. Зменшує відчуття переповнення або розтягнення шлунка, усуває спазми. Сприяє виділенню з організму сечовини, креатиніну, а також токсинів (у тому числі нітросполук, алкалоїдів, солей важких металів).

Тому саме на основі екстракту артишоку розроблено засіб для профілактики захворювань печінки від ТМ ФарсіФарм – Тішок. Випускається Тішок в капсулах, кожна з яких містить сухий екстракт листя артишоку польового (Cynara Scolymus) 400 мг.

Під час вагітності Тішок може застосовуватися для профілактики токсикозів у жінок з високим ризиком їх розвитку; при дерматозах та жовтяниці вагітних при нефропатії вагітних; для профілактики, а також у комплексному лікуванні фетоплацентарної недостатності.

Застосовуючи Тішок при вагітності, можна усунути самі причини токсикозу, знижуючи дію негативних факторів на печінку і жовчний міхур.

Спосіб застосування та дози. Дорослим, вагітним жінкам і дітям старше 12 років призначають по 1 капсулі 3 рази на добу за 15-30 хвилин перед їжею.

Тривалість курсу лікування становить 2-4 тижні. Лікування можна повторити через 1-2 місяці.

Тішок – надійний щит, не тільки володіє гепатопротекторним впливом, а й містить масу корисних для організму матері і дитини речовин.