Хвороба-невидимка і як не стати її жертвою

Печінку не даремно називають «мовчазним» органом людського організму. Навіть при такому страшному діагнозі, як цироз печінки, коли здорових клітин залишається всього 20%, а 80% — рубці, які не працюють, печінка не болить. Тому виявити захворювання печінки можливо лише випадково, або під час планових оглядів, які для нашої людини, на жаль, рідкість.

Неалкогольная жирова хвороба печінки (НАЖХП) відноситься до найбільш частих хронічних захворювань органу. Перша доповідь про загрозу цієї патології була зроблена на міжнародному гепатологічному конгресі всього 20 років тому, і спочатку ця новина сприймалася з великою недовірою. Але проведені після цього дослідження показали, що НАЖХП не тільки широко поширена, але і вкрай небезпечна для життя.

Неалкогольная жирова хвороба печінки особливо небезпечна тим, що довгий час ніяк себе не проявляє. Лікарі називають її хворобою-невидимкою.

На жаль, дані з питань епідеміології НАЖХП в Україні поки не систематизовані. Але судити про них допомагають дослідження, які проводяться, наприклад, в Росії. Так, в одному авторитетному медичному закладі було проведено повне обстеження пацієнтів, які зверталися до лікаря з абсолютно іншою симптоматикою (ГРВІ, захворювання серця, легенів, шлунково-кишкового тракту). Після того, як таким пацієнтам зробили УЗД, ознаки НАЖХП виявилися у кожного другого! Цифри дуже серйозні.

Ще одне дослідження стверджує, що НАЖХП страждають 37% пацієнтів у віці від 18 до 29 років, і 66% — у віці від 70 до 80 років!

Чому хвороба вибирає «тверезників»?

Зміни у печінці у абсолютних тверезників при НАЖХП відбуваються точно такі ж, як у сильно питущих людей. Вся справа в тому, що від деяких продуктів печінка страждає не менше, ніж від алкоголю або хімічних ліків. Небезпечніше всього — надлишок в щоденному раціоні тваринних жирів і цукру, який в організмі синтезується в жир. Вони накопичуються в клітинах печінки і ушкоджують їх.

Кілька років тому у Швеції провели цікавий експеримент, який показав: для накопичення зайвого жиру в печінці достатньо всього лише місяць харчуватися фаст-фудом! Такий же результат буде і від будь-якої жирної і солодкої їжі. При цьому, як не дивно, хвороба може розвинутися навіть у худих людей!

Перший етап розвитку захворювання – стеатоз. Це етап накопичення в клітинах печінки жиру і заміщення робочої тканини органу жировою. Далі розвивається стеатогепатит – запалення. Таким чином, жир порушує будову печінки. Замість робочих гепатоцитів з’являються так звані рубці, і якщо вчасно не вжити заходів, то з часом це може призвести до цирозу і навіть до гепатоцелюлярної карциноми — злоякісної пухлини печінки.

Хто в зоні найвищого ризику?

Людина може бути переконаним тверезником, але, приміром, ласуном або просто любителем поїсти, вести «сидячий» спосіб життя, не стежити за своїм холестерином і не займатися спортом. І плачевний результат не змусить себе довго чекати.

Перший фактор – звичайно ж, зайва вага, коли індекс маси тіла (ІМТ) становить більше 27 кг/м2. При цьому найчастіше жирова дистрофія печінки виникає у жінок після 50 років, у яких через гормональні перебудови відбуваються серйозні метаболічні зміни в організмі. Небезпечно в цьому плані і абдомінальне ожиріння, коли жир відкладається в області талії. Тривожна ознака — окружність талії більше 88 см у жінок і більше 102 см у чоловіків.

У нашій країні ожиріння пов’язане не стільки з захопленням фастфудом, скільки з особливістю національної кухні — всенародною любов’ю до численних салатів з величезною кількістю майонезу, смаженої картоплі з м’ясом, копченої ковбаски, пиріжків і млинців.

Другий фактор – гіперхолестеринемія (дисліпідемія). Це підвищений вміст ліпопротеїнів низької щільності в крові («поганого» холестерину), що також загрожує жировою дистрофією печінки.

Наступна група ризику – люди, що страждають діабетом 2-го типу, при якому в кров надходить багато глюкози і жирних кислот. Виток підвищеної глюкози крові (>6,1 ммоль/л) тягне за собою цілий шлейф гормональних і метаболічних порушень.

Підвищення артеріального тиску понад 130/85 мм рт. ст. також може стати причиною розвитку НАЖХП.

Як запідозрити в себе НАЖХП?

Як ми вже говорили, підступна хвороба часто протікає безсимптомно. Непрямими ознаками НАЖХП є швидка стомлюваність, що не відповідає віку, особливо вечорами, підвищена дратівливість, загальна слабкість, невизначене відчуття дискомфорту — так званий астенічний синдром. Це найчастіший симптом, який зустрічається у пацієнтів, які страждають НАЖХП.

Один з основних способів діагностики – проведення біохімічного аналізу крові (показники ферментів печінки), а також ультразвукове дослідження печінки.

Що робити?

Для початку хороша новина! Печінка може самостійно відновлюватися. Тому якщо Ви потрапили в зону ризику, не варто панікувати. На ранніх стадіях захворювання достатньо лише скорегувати харчування і спосіб життя.

1. При жировій хворобі печінки підходить середземноморська дієта. Більше овочів, риби, зернових. Необхідно скоротити кількість легкозасвоюваних вуглеводів, якими хвалиться хліб, картопля, рис, та жирів: в першу чергу, насичених жирів і трансжирів, таких як в майонезі.
2. При надмірній вазі важливо схуднути. Оптимально – на 0,5-1 кг в тиждень. Занадто швидке зниження маси тіла може, навпаки, призвести до важких метаболічних і хімічних порушень і підвищити ризик розвитку стеатогепатиту або печінкової недостатності.
3. Корисні аеробні навантаження. Наприклад, ходьба в середньому темпі протягом 20 хвилин 5 разів на тиждень.
4. Потрібно уникати або з обережністю приймати будь-які потенційно гепатотоксичні препарати. Якщо є супутні захворювання, лікар повинен бути обов’язково проінформований про хвороби печінки, щоб підібрати відповідні ліки.

Якщо до печінки ставитися дбайливо, при дотриманні правильного способу життя і харчування вона здатна регенерувати до 70% здорової тканини.

На сьогоднішній день не існує чітких даних про ефективність того або іншого лікарського препарату при лікуванні НАЖХП. Тому медикаментозна терапія НАЖХП рекомендована лише в тому випадку, якщо адекватно підібрана дієта і регулярні фізичні вправи неефективні.