Обгортка для аксона. Яке значення мієліну в роботі головного мозку?

Пам’ятаєте твердження, що мозок людини остаточно формується в 25 років і залишається незмінним до кінця життя? Так ось, це неправда. Звичайно, безглуздо сперечатися, що деякі речі (наприклад, мова) дітям даються набагато легше, ніж дорослим. Але незалежно від віку, кожен раз, коли ми навчаємося новим навичкам, будь то програмування, гра в шахи, катання на роликах або танці, ми, самі того не усвідомлюючи, міняємо наш мозок. І сьогодні безліч досліджень доводять, що нейронна мережа мозку дорослої людини також може трансформуватися.

Як працює нервова система?

Коли ми говоримо про роботу нервової системи, то звичайно ж, основними фігурантами виступають нейрони – головні структурно-функціональні одиниці нервової системи людини. Однак, як не крути, сам по собі “мовчазний” нейрон нічого не означає. І навіть сукупність нейронів теж позбавлена ​​сенсу, поки вони не зайняті своєю найважливішою справою – генерацією та проведенням нервового імпульсу.

Нервовий імпульс – це той феномен, завдяки якому ми існуємо. Будь-який фізіологічний акт, починаючи від виділення шлункового соку до довільного руху, регулюється нервовою системою за допомогою проведення імпульсів. Подумати тільки: довжина нервової клітини з урахуванням її аксона в організмі людини може досягати довжини більше ніж в метр! Як можна зберегти і провести електричний імпульс у «вологому середовищі» організму без втрат і доставити його куди потрібно? Для цього й існує особлива речовина – мієлін. Він складається переважно з жирів (на 75%) і білків.

Мієлінова оболонка нервових волокон – це як ізоляція електричного дроту, без якої нервовий імпульс буде «іскрити», перекручуватися, або не проводитися зовсім.

Значення мієліну в роботі головного мозку

Процес проведення імпульсу в нейронах – електрохімічний, тому потрібна дуже мала, але кінцева величина часу, щоб «перезарядити» мембрану. Це відбувається на певних ділянках, на яких нервове волокно укладено в мієліновий білок. Між цими ділянками існує «вузьке місце», в якому мієлінова оболонка переривається. Ця область називається перехопленням Ранв’є. Вони розташовані на відстані 1-2 мм, тому струм рухається «стрибками», від перехоплення до перехоплення. Перехоплення «перериває» потенціал, а потім він накопичується на іншій стороні провідника. Чим товща оболонка, тим досконаліша функція проведення імпульсу.

Мієлін, можна сказати, дозволяє електричним сигналам «телепортуватися», замість прямого проходження по аксону, що забезпечує надшвидку передачу нервових імпульсів.

Мієлінізація

Кожен раз, коли ми виконуємо якесь завдання, нам необхідно активувати певні ділянки мозку. Якщо це завдання для нас нове, спочатку ми можемо збиватися, забувати деякі речі і слова, однак практика допомагає нам все краще справлятися із завданням, відчуваючи себе при цьому більш природно і комфортно.

Постійне навчання допомагає мозку оптимізувати виконання комплексу скоординованих дій завдяки процесу мієлінізації – утворення шару мієліну навколо аксонів нервових волокон.

Що відбувається, коли руйнується мієлін?

Дефекти мієлінізації нервових волокон називаються демієлінізацією. Це може статися внаслідок генетичних дефектів (мієлінопатія). Іноді мієлін синтезується нормально, але фізіологічне відновлення мієліну відбувається уповільнено, або з пошкодженням. Демієлінізація – це процес, яким нервова тканина відповідає на патологічний вплив.

Яскравий приклад пошкодження мієлінових оболонок – захворювання під назвою розсіяний склероз. Ця хвороба – наслідок недосконалості нашої імунної системи, яка іноді «сходить з розуму» і починає атакувати не зовнішнього «ворога», а тканини власного організму. При розсіяному склерозі клітини імунної системи руйнують мієлінову оболонку нервових волокон.

Чи можна “наростити” мієлін?

Процес мієлінізації протікає природним шляхом переважно в дитинстві. Діти – «генератори мієліну», які вбирають інформацію про навколишній світ, немов губки. На жаль, з віком ця здатність знижується. Однак все-таки не зникає повністю, тобто у дорослих процес мієлінізації також протікає, тільки повільніше, та й зусиль для «нарощування» мієліну потрібно більше.

У створенні мієліну грають роль два типи гліальних клітин у мозку. Перший тип – астроцити, які моніторять активність аксонів нервових клітин. Як тільки астроцит “помічає” повторювані сигнали від певного аксона, він викидає хімічні речовини, які стимулюють другий тип клітин – олігодендроцити. А ці клітини вже виробляють той самий мієлін, що обволікає аксон.

Тобто важлива саме постійна практика в новому для себе напрямку. Будь то написання статей для блогу, вивчення іноземної мови, орігамі, в’язання і будь-які інші нові навички. Всі вони допомагають створювати нові патерни передачі електричних сигналів між нейронами. Згодом це запускає процес мієлінізації відповідних аксонів і збільшує силу і швидкість передачі сигналів.

Постійне навчання новому – кращий спосіб стимуляції синтезу мієліну, який працює в будь-якому віці!

Наостанок…

Ще один момент, про який хочеться сказати: для формування мієліну важливо не тільки кількість, але і якість вашої практики. Якщо ви вже взялися за отримання певного досвіду, не потрібно бездумно повторювати одну і ту ж дію. Обов’язково сфокусуйтеся на тому, що ви робите, знайдіть шляхи оптимізації процесу навчання, старайтеся і прикладайте всі свої сили. Тоді ваш мозок дійсно отримає новий поштовх, щоб розвиватися, працювати потужніше і довше.