Вірус Коксакі: знайомий незнайомець

Вперше про вірус Коксакі дізналися в 1948 році. Свою назву це захворювання отримало на честь невеликого містечка Коксакі в штаті Нью-Йорк, розташованого на річці Гудзон, – в ньому дослідник поліомієліту Гілберт Даллдорф вперше виділив штами вірусу. І хоча вже пройшло більше 60-ти років, про цю хворобу знають далеко не всі лікарі. Почасти це викликано тим, що віруси люблять маскуватися один під одного, а повноцінну діагностику в медичних установах не завжди проводять.

Цікаво! Епідемії Коксакі зустрічаються повсюдно, і зовсім не залежать від рівня економічного розвитку країни. Якщо інші кишкові інфекції призводять до епідемії в основному в “бідних” країнах, то епідемії Коксакі періодично виникають в країнах Європи, в США і в Японії.

Що за звір?

Генетичний апарат збудника представлений ланцюгами РНК. Ці віруси відрізняються тим, що не мають зовнішньої оболонки, при електронній мікроскопії вони визначаються як мікроорганізми з кубічним типом симетрії. Їх розмір становить приблизно 28 нм. Деякі типи збудників даної групи відносяться до нормальної мікрофлори кишечника. У більшості випадків патогенність проявляє вірус Коксакі у дітей. Цю закономірність пов’язують з тим, що імунна система у дітей не до кінця сформована і не може боротися зі збудниками.

Цікаво! Під назвою «Коксакі» насправді ховається цілий букет вірусів – на сьогодні виділено 29 різновидів!

Умовно віруси Коксакі поділяють на 2 типи: А і В. Віруси групи А часто протікають типово, а іноді й безсимптомно. Вони вражають слизові оболонки, шкіру та органи дихання, кишечник, викликають кон’юнктивіт, стоматит, екзему. Другі важче діють на організм, вражаючи ЦНС і внутрішні органи. Радує, що більшість відомих видів (24) відносяться до типу А.

Ентеровірусні інфекції в більшості випадків виявляються у дітей раннього віку (до 5 років). Дорослі хворіють рідко, так як до дорослого віку людина вже перенесла даний вірус і має до нього специфічні антитіла. Коксакі не вражає дітей до 3-місячного віку, крім випадків вродженої інфекції, переданої від матері під час вагітності або пологів.

Як можна заразитися?

Коксакі інфікується рано чи пізно більше 95% людей в світі, як уже було сказано, в основному це відбувається ще в дитячому віці.

Будь-які ентеровірусні інфекції вважаються хворобами брудних рук, і вірус Коксакі не виняток. Захворіти цим вірусом дуже легко. Коксакі супер-активний, його контагіозніть (заразність) становить 98%! Вірус передається повітряно-крапельним і орально-фекальним шляхом.

Цікаво! Материнське молоко захищає малюка від Коксакі і його важкого перебігу протягом усього періоду грудного вигодовування – вся справа в материнських імуноглобулінах.

Часта причина зараження – купання в водоймах, де ентеровірус відчуває себе як риба у воді. Правда, для того щоб заразитися, воду, що містить вірус, потрібно проковтнути. Ще один шлях поширення зарази – погано вимиті і не піддані належній термічній обробці фрукти та овочі.

Віруси Коксакі можуть зберігати активність довгий час – до двох з половиною років! Особливо добре вони «живуть» в приміщеннях, але швидко гинуть на сонці від ультрафіолету.

Рука-нога-рот

Потрапляючи на слизову оболонку рота, вірус всмоктується в кров і по кровотоку виявляється в кишечнику, де і відбувається розмноження вірусу. Відомо, що інкубаційний період триває від 2 до 10 днів, але частіше за все захворювання проявляється на 3-4-й день.

Коксакі – це не герпетична інфекція, як багато хто думає, хоч ці вірусні патології часто дуже схожі за клінічними проявами.

Початок хвороби гострий, супроводжується лихоманкою і температурою до 39,5-40 градусів, може ускладнюватися головним болем і блювотою. Спостерігається почервоніння горла, жовтуватий наліт на язиці і збільшення лімфатичних вузлів. Ці симптоми тримаються до 2 днів, після чого на тілі хворого з’являється характерний висип. Бульбашки діаметром 1-2 міліметри розташовуються в роті, на долонях і підошвах, у чверті хворих їх можна виявити на стегнах. Саме таке характерне розташування висипу і дало другу назву вірусу «нога-рука-рот». Висип на тілі дуже схожа на вітрянку, тому часто буває, що лікарі плутають, ставлячи пацієнтові неправильний діагноз.

Найчастіше батьки дізнаються про те, що дитина перехворіла саме вірусом Коксакі через 3 місяці, коли на руках і ногах починають злазити нігті. Така зміна нігтьових пластинок – ще один симптом Коксакі, хоча і запізнілий.

Як лікують захворювання?

Вірус Коксакі не вимагає спеціального лікування, оскільки носить симптоматичний характер. Тому боротися можна тільки з симптомами. Наприклад, в разі наявності високої температури її слід знижувати. Якщо з’явилися пухирці, їх треба протирати місцевими антисептиками. У разі вираженої діареї і блювоти потрібно приймати регідратаціонні розчини. Як і при будь-якій вірусній інфекції – пити більше води.

Обов’язково потрібно перебувати на контролі у лікаря, оскільки в окремих випадках вірус може давати важкі ускладнення!

Профілактика

Будь-яку хворобу краще попередити, хоча в разі з настільки заразними вірусами це надскладне завдання. На жаль, щеплень від вірусу Коксакі на даний момент не існує. Тому основною профілактикою є:

• термічна і асептична обробка їжі;
• вибір бутильованої води замість води з неперевірених джерел;
• миття рук і уникнення контактів з хворіючими людьми;
• зміцнення імунітету.

Слід пам’ятати, що ускладнення найчастіше виникають при зниженому імунітеті. Як відомо, відповідальність за 2/3 нашого імунітету несе кишечник. Тому буде здоровий кишечник – буде міцний імунітет. Для підтримки балансу мікрофлори кишечника лікарі рекомендують приймати пробіотики. Прийом якісного пробіотика підвищить Ваші шанси не захворіти при зустрічі з вірусами, а в разі захворювання уникнути важких наслідків.

Детальніше про правильний вибір пробіотика можна прочитати тут.