Позначка: Статья

Минуло понад сто років з тих пір, як видатний учений Ілля Мечников відкрив макрофаги – клітини могутньої і вельми багатоманітної системи нашого організму – імунітету. Він описав їх як клітини, що пожирають «сміття» в організмі людини. Відкриття вченого пролило світло на багато питань про захисні механізми живих організмів і дало поштовх для нових досліджень. Сьогодні добре вивчені й інші клітини імунної системи – Т-лімфоцити, В-клітини і т.д.

Аутоімунні захворювання – одні з найзагадковіших і… прикрих захворювань. Здавалося б, імунна система – наша найсильніша і найнадійніша опора. І раптом вона ні з того ні з сього дає збій і починає знищувати власний організм. Причини таких збоїв вивчені не до кінця, але дослідники, як і в більшості випадків з іншими захворюваннями, сходяться на думці, що причини їх криються в збоях генетичних.

Роблячи такі висновки, вчені не голослівні, а спираються на новітні дослідження. Останнім часом великої популярності серед учених-генетиків набув метод пошуку змін в ДНК під назвою GWAS (Genome Wide Association Studies) або Повногеномний пошук асоціацій. Він передбачає масштабну перевірку ДНК, в ході якої скурпулезно порівнюється кожен відрізок генома, що вивчається, з геномом абсолютно здорової людини. Ця техніка настільки точна, що з її допомогою можна виявити навіть мінімальну відміну в один нуклеотид. Метод GWAS дав можливість виявити більше генів, чия варіативність може призвести до атаки імунної системи на свій організм. Крім генетичної схильності, дослідники також відводять велику роль епігенетиці, тобто змінам експресії генів. Виявилося, велике значення має те, «працює» даний ген в цей момент чи ні. Ніколи не можна точно сказати, захворіє людина чи ні, адже епігенетична регуляція змінюється протягом усього життя в залежності від екології, способу життя і безлічі інших чинників.

 

Аутоімунні захворювання & Генетичні зміни

Найважливішу роль в імунній системі грає головний комплекс гістосумісності (МНС, від англійського major histocompatibility complex), який знаходиться на поверхні клітини. МНС класу I присутній практично у всіх ядровмісних клітинах і має у своєму складі частини внутрішньоклітинних білків, а МНС класу II експресовані тільки на деяких професійних антігенпредставляючих клітинах: на макрофагах/моноцитах, дендритних клітинах, В-лімфоцитах. МНС класу II мають у своєму складі «чужі» пептиди – частини антигену від патогена, які демонструються клітинам імунної системи, щоб ті знали, з ким боротися.

Так от, дослідження показують, що генетичні зміни МНС класу I викликають такі аутоімунні захворювання суглобів, як наприклад, псоріатичний артрит, анкілозуючий спондиліт. Зміни ж в МНС класу II є причиною ревматоїдного артриту, ювенільного ідіопатичного артриту.

 

Аутоімунні захворювання & Нелюдські гени

Є ще один вид генів, які підвищують ризик розвитку аутоімунних захворювань, – це гени нелюдські. Не секрет, що у більшості європейців 1-4% генома – від неандертальців. В організмі наших предків ці гени відігравали важливу роль, однак у сучасних людей спосіб життя сильно змінився за тисячі років. Потрапивши в організм людини, гени неандертальців можуть чинити на нього дуже несприятливу дію, наприклад, провокувати занадто бурхливу реакцію імунної системи на ті загрози, які більше не актуальні (паразитичні хробаки і т. п.). Дослідження показують, що гени неандертальців призводять до таких хвороб, як діабет, системний червоний вовчак, біліарний цироз печінки і хвороба Крона.

Аутоімунні захворювання & Кишкова мікрофлора

Все нові і нові дослідження доводять, що аутоімунні захворювання тісно пов’язані зі змінами кишкової мікрофлори. Дослідники виявили, що деякі види бактерій в кишечнику призводять до втрати толерантності вторинної імунної системи до білків в ядрі клітин. Атака певних білків власною імунною системою організму призводить до пошкодження тканин і розвитку аутоімунних захворювань. Так, збільшення кількості сегментованих нитчастих бактерій викликає зміни в лімфоїдній тканині кишечника. А ось експансія Prevotella copri корелює з ревматоїдним артритом. Схожі дані отримують і в моделях на тваринах: генетичні чинники впливають на кишкову флору, а та, в свою чергу, змінює ризики розвитку аутоімунних захворювань.

Аутоімунні захворювання & Зайва вага

Епігенетична регуляція вкрай чутлива до зовнішніх впливів. Такі її порушення, як метилювання ДНК, модифікація гістонів – білків, що підтримують компактну упаковку ДНК, і т. п., тісно пов’язані з розвитком аутоімунних захворювань. Новітнє дослідження, проведене в 2014 році в різних країнах, показує зв’язок між ожирінням і хворобами, пов’язаними з імунітетом. Результати вражають: адипокіни (гормони жирової тканини) беруть участь у патогенезі таких захворювань, як ревматоїдний артрит, розсіяний склероз, цукровий діабет першого типу, псоріаз, запальне захворювання кишечника, псоріатичний артрит і тиреоїдит Хашимото.

Аутоімунні захворювання & Стать

Давно було відомо, що аутоімунні захворювання частіше обирають своїми жертвами жінок, але тепер учені на рівні регуляції включення і виключення генів змогли довести, що стать – дійсно важливий фактор для розвитку хвороби. Дослідники вивчили експресію п’ятиста генів в Т-клітинах крові здорових волонтерів, і виявилося, що деякі з них (7%) у одних людей «включені», а у інших «вимкнені». Причому комбінація «включення-виключення» генів зберігається унікальною на тривалий час і може служити своєрідним аналогом відбитка пальця. Але навіть при всих цих розбіжностях найголовнішим фактором, що впливає на режим роботи генів, все-таки була стать.

Аутоімунні захворювання & Сіль

Ряд експериментів, проведений декількома вченими незалежно один від одного, показав, що захоплення сіллю може спровокувати розвиток аутоімунних захворювань. Справа в тому, що у людей, які захоплюються їжею з підвищеним вмістом солі, високий рівень Т-хелперів третього типу (Th17). Ці Т-лімфоцити синтезують білок інтерлейкін-17, що бере участь в процесі запалення. Такі клітини хоч і допомагають організму боротися з хвороботворними бактеріями, але підвищений їх вміст в організмі провокуєрозвиток розсіяного склерозу, псоріазу та запальних захворювань кишечника. Результати досліджень на моделі розсіяного склерозу на мишах показали, що дієта з високим вмістом солі підвищила швидкість прогресування захворювання.

Аутоімунні захворювання VS. Кава

Вчені з Корнельського університету зробили несподіване відкриття, використовуючи тваринну модель для вивчення розсіяного склерозу. У мишей аналог розсіяного склерозу – аутоімунний енцефаломієліт. Так от, виявилося, що миші, що одержували дозу кофеїну, еквівалентну шести-восьми чашкам кави на день для людини, були повністю захищені від розвитку аутоімунного енцефаломієліту! Це пояснюється тим, що кофеїн – відомий блокатор рецептора аденозину, пов’язаного з інфільтрацією центральної нервової системи імунними клітинами.

Не турбуйтесь про те, що подумають про вас інші:

вони занадто стурбовані тим, що ви думаєте про них

 

Сором’язливість здається зовсім чарівною рисою характеру. Але так вважають тільки рішучі і впевнені в собі люди, яким вона абсолютно не заважає жити. Адже це природно: нервувати перед важливою співбесідою при вступі на привабливу роботу або відчувати напругу, пропонуючи коханій жінці руку і серце. Але є й такі, хто дійсно страждають від надмірної боязкості і сором’язливості. Необхідність спілкуватися з незнайомцями заводить їх у глухий кут, а думка про те, щоб виступити з промовою перед великою аудиторією, і зовсім жахає.

Якщо звернутися до психології, то сором’язливість – це форма соціальної тривожності, для якої характерні загострена самосвідомість і турбота про те, що подумають оточуючі. Прояви у соціальної тривожності різні: одні починають заїкатися, інші червоніють, у третіх в животі бурчить, а четверті ні з того, ні з сього починають пересувати предмети. Намагаючись уникнути неприємних відчуттів, сором’язливі люди обмежують коло свого спілкування лише дуже близькими людьми і замість веселих посиденьок з друзями віддають перевагу вечорам вдома біля комп’ютера. Боязнь оточуючих позбавляє їх радості спілкування, знижує самооцінку, заважає реалізації здібностей, перешкоджає встановленню близьких відносин, а іноді навіть призводить до самотності і депресії.

Якщо ви страждаєте від зайвої сором’язливості, наступні поради допоможуть вам з нею впоратися і стати більш впевненим у собі.

Відстежуйте негативні думки. Як тільки до вас у голову приходить негативна думка, тут же постарайтеся знайти їй більш позитивну альтернативу. Наприклад, «я буду виглядати нерозумно» або «я жахливо виглядаю» тут же трансформуйте в «я досить багато знаю і виглядаю прекрасно!»

Не йдіть на поводу у інших. Мабуть, один з найважливіших пунктів. Робіть тільки те, що самі вважаєте за потрібне, і намагайтеся жити в своє задоволення. Якщо комусь це не до вподоби – це тільки його проблеми, а справжні друзі завжди підтримають вас.

Більше гумору! Не судіть себе строго. Вносьте в ставлення до самого себе легку відстороненість і м’який гумор. Якщо ви сказали щось не так, не треба себе сварити – посміхніться і дозвольте собі бути собою. Кепкуйте над своєюсором’язливістю і невпевненістю.

Зустрічають по одежі. Одягайтеся красиво і зі смаком. Слідкуйте за тим, щоб одяг був завжди чистим і акуратним, і обов’язково додайте до нього хоча б одну яскраву деталь: краватку, шарф, хустку, квітку або інші аксесуари.

Не зациклюйтеся на невдачах. Згадайте і усвідомте, що не помиляються тільки ті люди, які нічого не роблять – це істина. Запам’ятовуйте не свої помилки і невдачі, а свої перемоги і успіхи, хоча і помилки нам даються для того, щоб витягувати з них позитивний досвід.

Перестаньте себе накручувати і представляти все найжахливіше. Всіляко зменшуючи свої достоїнства, ви самі зрештою повірите в свою неповноцінність і почнете вести себе відповідним чином. Іншим людям буде досить просто подивитися вам в очі, щоб все зрозуміти: перед ними вкрай невпевнена в собі людина.

Клин клином! Беріть участь у громадських заходах так часто, як це можливо. Страх оточує те, чого ми уникаємо, так що свідомо занурюючись в ситуації, в яких ви могли б бентежитися, ви почнете вибивати сором’язливість зі свого життя.

Не бійтеся відмови. Якщо абсолютно незнайома людина або навіть знайома відмовила вам у чомусь, то задумайтеся, невже це дійсно так страшно і ви щось загубили?

Несподівані властивості пробіотиків

Дуже цікаве відкриття нещодавно зробили вчені. Виявляється, існують продукти, вживання яких допомагає позбутися від сором’язливості. Під час дослідження на питання спеціальних анкет відповідали 710 чоловік. Крім психологічних питань, завданням яких було визначити характер і особистісні якості учасників дослідження, анкета включала і питання щодо їх раціону харчування. Зокрема, учасників попросили розповісти про кількість ферментованих продуктів, які вони зазвичай вживають.

Ферментовані продукти – це джерело пробіотиків, тобто корисних бактерій. У список ферментованих продуктів, запропонованих учасникам, входили йогурт, ферментоване соєве молоко, місосуп, квашена капуста, деякі види темного шоколаду і соління. Результати дослідження показали, що учасники, які вживали більше продуктів з пробіотиками, були менш сором’язливими і взагалі мали менше симптомів соціального розладу. Особливо показовим ефект пробіотиків був серед людей з генетичною схильністю до тривожних розладів.

Ще одне прекрасне джерело корисних бактерій – новий препарат від ТМ ФарсіФарм ЛАКТЕН. Він поєднує в собі як пробіотики (корисні бактерії), так і пребіотики – їжу для корисної мікрофлори, тобто речовини, які стимулюють її ріст і життєдіяльність. Завдяки такому дуету корисні бактерії у складі ЛАКТЕНА добре приживаються в шлунково-кишковому тракті, а крім цього, стимулюється його власна корисна мікрофлора.

Варикоз. Перші асоціації, які приходять в голову – покручені темно-синього або багряного кольору вени на ногах, виступаючі голубуваті вузлики і боріздки, які неможливо не помітити. Але насправді описані симптоми характерні вже для третьої стадії захворювання. На першій же стадії більшість людей не надаєзначення сигналам організму, які підказують про захворювання, що розвивається.

Про варикозну хворобу знали ще древні єгиптяни, вона згадується в Старому Завіті і в працях візантійських вчених. Проблему варикозу вивчали Авіценна, Гален і Гіппократ. Зрозуміло, тоді люди ще не до кінця усвідомлювали природу захворювання, але сьогодні вона добре вивчена. Причини варикозу криються в неправильній роботі венозних клапанів. У нормальному стані ці клапани перешкоджають зворотному плину крові. Ослаблені і пошкоджені клапани не можуть протистояти силі тяжіння, яка провокує неправильний потік крові і її скупчення в венах, що в підсумку призводить до їх збільшення і деформації.

Ознаки варикозного розширення вен спостерігаються у 66% чоловіків і 89% жінок, які проживають в розвинених країнах. Причин появи цього захворювання безліч: це може бути як малорухливий спосіб життя, так і зайві фізичні навантаження. Велику роль грає спадкова слабкість судин. До групи ризику входять люди із зайвою вагою, курці і любителі алкоголю. У жінок підвищують вірогідність розвитку варикозу вагітність, прийом гормональних препаратів, а також любов до стрингів, обтягуючих брюк і високих підборів, що ускладнює кровотік. Варикозом часто страждають люди, яких професія змушує протягом робочого дня годинами стояти на ногах, сидіти за комп’ютером, бути за кермом і т. п. На початкових етапах хвороба рідко кого турбує, тому, щоб вчасно помітити проблему, дуже важливо прислухатися до свого організму .

           Симптоми, на які слід звернути увагу: 

• наприкінці робочого дня ви відчуваєте важкість у ногах;
• улюблені туфлі стали тісні через легкі набряки;
• періодично трапляються судоми, особливо в нічний час;
• нерідкі неприємні відчуття печіння і поколювання в ногах;
• іноді ви відчуваєте біль у литках;
• можлива поява судинних зірочок.

Регулярна профілактика варикозної хвороби значно знижує ризик розвитку захворювання. Перший і головний засіб від варикозу – рухливий спосіб життя. Полюбіть ходьбу, біг, плавання і велосипедний спорт. На робочому місці знаходьте час для гімнастики. Якщо у вас стояча робота, то виділяйте хоча б по кілька хвилин, щоб пройтися, розім’ятися, поміняти положення тіла. Візьміть за правило закидати ноги вгору при першій же можливості. Прийшли з роботи? Закиньте ноги хоча б на кілька хвилин, а після тривалого навантаження можна полежати так і довше. З ранку приділяйте кілька хвилин ногам – «умивайте» їх прохолодною водою – це підвищує тонус судин. Відмовтеся від занадто гарячої ванни, сауни, тривалого перебування на сонці. Візьміть за звичку контроль над своєю вагою і правильне харчування. Носіть зручне взуття і вільну білизну.

Вже давно встановлено той факт, що більшість проблем зі здоров’ям людини пов’язано з неправильним режимом харчування і вживанням в їжу не зовсім корисних продуктів. Варикоз не виняток.

Правила харчування для профілактики і лікування варикозу

1) Як можна більше фруктів і овочів на столі. Саме рослинні волокна, що входять до їх складу, забезпечують пружність судинних стінок. Крім того, клітковина, немов губка, збирає всі шкідливі речовини і виводить їх з організму. Одночасно з цим виключаються хронічні запори, які є однією з основних причин підвищення внутрішньочеревного тиску і розвитку варикозної хвороби.

2) За даними медиків, всі судинні хворі п’ють катастрофічно мало простої води, хоча для них це питання життя і смерті, особливо у спеку. Тому, щоб компенсувати фізіологічні витрати організму і забезпечити повноцінність обмінних процесів, необхідно щодня випивати не менше 2-2,5 літрів води хорошої якості – це перший природний засіб для розрідження крові, який завжди під рукою.

3) Переважну більшість страв на вашому столі повинні складати каші. Будь-яка крупа – безцінне джерело вітамінів, клітковини і мікроелементів. Наприклад, рис сприяє виведенню надлишку солей, а пшоно виводить жир; манна каша стимулює обмінні процеси, а гречка бере участь у регуляції утворення кров’яних клітин.

4) Постійно включайте в їжу продукти з високим вмістом солей магнію і калію. Лікування варикозу в повній мірі неможливо без зазначених мікроелементів. Вони з лишком містяться в куразі, чорносливі, картоплі, горіхах, капусті, пшеничних висівках, плодах шипшини, ягодах малини, цитрусових, різних крупах, чорній і червоній смородині, журавлині, агрусі, насінні соняшнику, кавунах, морській капусті.

5) Скоротіть вживання тваринного жиpу: м’ясо повинно бути нежиpних соpтів, вареним або тyшеним, кисломолочні продукти і сири теж вживайте зі зниженим вмістом жиру. По можливості додавайте рослинну олію замість вершкового масла.

6) Зелений чай дуже корисний людям з варикозним розширенням вен. Він сприяє розрідженню крові, а це дозволяє позбавити судини від зайвого навантаження.

7) Ваші судини будуть вам вдячні, якщо ви побалуєте себе морепродуктами. Мідь, яка з надлишком міститься у всіх морепродуктах, життєво необхідна нашому організму для участі в синтезі білка. А білок – це міцні та еластичні судини.

8) Яловича печінка, багата вітамінами і багатьма корисними речовинами, дуже корисна тим, хто страждає варикозним розширенням вен.

9) Обов’язково враховуйте сумісність продуктів. Наприклад, молоко і його похідні не поєднувані з рибою та м’ясом птиці, з фруктами і бобовими. Також погано поєднуються горох з грибами, а диня з медом.

10) Обмежте, а краще повністю виключіть, такі вироби: солодке і борошняне, будь-яку випічку, незбиране молоко, м’ясні бульйони і копченості, маринади і спеції, алкоголь будь-якої міцності. На каву слід ввести обмеження – не більше двох чашок в день.

11) Вечеряйте не пізніше 7-8 годин вечеpа, за кілька годин до сну. При цьому їжте повільно, хоpошо пережовуючиїжу.

12) Пам’ятайте: краще недоїсти, ніж переїсти! Закінчуйте трапезу з легким відчуттям голоду.

Ускладнення при варикозному розширенні вен

Якщо лікування не розпочато вчасно, варикоз може прогресувати, викликаючи інші захворювання. Основними ускладненнями при варикозному розширенні вен є флебіти, трофічні виразки і дерматити.

Флебіт – це запальний процес у венозних стінках. Запалення провокує утворення тромбів, і без своєчасного лікування можливий розвиток таких ускладнень, як тромбофлебіт – закупорка просвіту вен, і трофічні виразки.

Комплексне лікування – запорука успішного позбавлення від варикозу та його ускладнень. При описаних вище проявах супутніх захворювань важливо правильно підібрати препарат для їх лікування, який зніме запалення і володітиме антибактеріальним ефектом.

Один з кращих засобів для лікування ускладнень варикозу – натуральний високоякісний крем на основі рослинної сировини КАЛЕНДІТ-Е. Завдяки календулі лікарській і ехінацеї вузьколистій, що входять до його складу, КАЛЕНДІТ-Е має протизапальну, бактерицидну, дезінфікуючу і ранозагоювальну дії. Цей крем прискорює процеси регенерації тканин, покращує якість грануляції, має зволожуючі і вітамінізуючі властивості, а також сприяє підтримці пружності та еластичності шкіри.

Людину роблять щасливою три речі: любов,

цікава робота і можливість подорожувати.

Іван Бунін

Літо – пора відпусток і подорожей! Хочеться швидше закінчити всі невідкладні справи на роботі, зібрати валізу і полетіти назустріч морю, сонцю, незвіданим місцям і пригодам. Наближається відпустка, про яку всі так мріють і якоїтак чекають. Але навіть найцікавішу подорож може з легкістю зіпсувати така поширена проблема, як розлад кишечника. Для цієї недуги, що часто виникає у туристів, є навіть спеціальний термін – діарея мандрівника.

Діарея мандрівників (“diarrheo turista”) – розлад функцій шлунково-кишкового тракту у новоприбулих в іншу кліматичну зону, зокрема у туристів. Незважаючи на свою «поетичну» назву, діарея мандрівника – досить неприємна проза життя, з якою стикається до 75% туристів, які зазнають цей стан один або більше разів протягом однієї подорожі. Щорічно реєструється приблизно 10-20 млн. випадків діареї мандрівників. Проявами захворювання є: нудота, блювання, бурчання в кишечнику, переймоподібні болі в животі, рідкий стул більше трьох разів на добу, нерідко спостерігаються короткочасна лихоманка (в 76% випадків), озноб і болі в суглобах і м’язах.

Найчастіше побоюватися, що вас настигне діарея мандрівника, потрібно, якщо ви відправляєтеся в тропічні і субтропічні регіони (Африку, Центральну і Південну Америку, Південно-Східну Азію), хоча бувають різні випадки. Жаркий клімат екзотичних країн збільшує шанси на вживання зіпсованої чинеякісної їжі або забрудненої води, а це і є основна причина розладів кишечника. Хвороботворні мікроорганізми потрапляють у воду і на продукти з рук хворої людини, тому можна заразитися при вживанні їжі, купленої у вуличних торговців або приготованої в місцевих кафе і ресторанах. Як правило, розлади кишечника виникають не раніше 4-го дня після приїзду на нове місце. Пік захворюваності припадає на 7-10-й день, а ось через 2 тижні після приїзду ризик появи діареї істотно знижується.

Діарею мандрівників викликають різні мікроорганізми: бактерії (в 80-85% випадків), віруси (в 5% випадків), найпростіші (приблизно в 10% випадків). Зазвичай після зараження інкубаційний безсимптомний період триває від 12 до 72 годин, після чого виникає діарея, яка носить швидкоплинний характер і повністю зникає через 3-5 днів. Іноді лікарі говорять і про інші причини розладів під час подорожей, такі як помилки харчування, наприклад, велика кількість грубої рослинної їжі, алергічні реакції на незнайомі харчові продукти, а також неврози і хвилювання, пов’язані з незвичними умовами.

Що потрібно знати, щоб уберегтися від розладів кишечника під час подорожі?

• Не пийте сиру воду. Пити можна тільки ту воду, в якості якої ви впевнені, – кип’ячену, бутильовану, очищену за допомогою спеціальних антисептиків. Намагайтеся не вживати напої з додаванням льоду, так як лід найчастіше робиться з води з-під крана;
• Перед їжею обов’язково мийте руки з милом;
• Намагайтеся не їсти фруктів і овочів, вимитих водою з-під крана (якщо такі фрукти і овочі потрібно їсти зі шкіркою);
• Не купайтеся у водоймах, де вода може бути забруднена бактеріями. А при купанні в будь-якій водоймі і навіть в душі ні в якому разі не допускайте ковтання води;
• Намагайтеся вживати тільки ті продукти, які пройшли термічну обробку. По можливості не їжте страв із сирих або недостатньо оброблених м’яса та морепродуктів, не пийте непастеризоване молоко і молочні продукти. Краще не вживати продукти, куплені у вуличних торговців;
• Викидайте продукти, що залишилися після прийому їжі, і не допускайте їх зберігання та повторного підігріву. Діарея в дорозі часто виникає з причини неправильного зберігання продуктів харчування без контролю над їх термінами придатності. Перевіряйте напої, що випускаються в банках і пляшках, на предмет цілісності упаковки і терміну придатності.

 

Що робити, якщо вас все-таки не оминула діарея мандрівника?

Лікування діареї мандрівників необхідно починати відразу після появи перших ознак захворювання. Важливо якомога раніше почати поповнювати втрати рідини, значить, необхідно рясне пиття. Також необхідно виключити з раціону продукти, які посилюють діарею і розлади травлення – це всі незнайомі блюда, продукти з великою кількістю ефірних олій, жиру, клітковини і екстрактивних речовин. Дозволяються лише теплі відварені або зроблені на пару страви.

Якщо прояви хвороби вдалося усунути протягом 24 годин, то подальше лікування не проводиться. Якщо вони зберігаються протягом більше 24 годин, то лікування триває 2 і більше днів. Якщо випадок серйозний, призначаються лікарські протидіарейні засоби і антибіотики. Зазвичай курс лікування – 3-5 днів.

При діареї мандрівника лікарі радять не забувати про пробіотики. Вони допоможуть врегулювати рівновагу флори кишечника, особливо якщо вам призначили антибіотикотерапію. Корисні мікроорганізми у складі пробіотиків зупиняють розмноження хвороботворних мікробів, стимулюють вироблення інтерферону і таким чином підвищують захисний потенціал людського організму.

Якщо ви підозрюєте, що під час поїздки зіткнетеся з ризиком отримати таку неприємність, як діарея мандрівника, займіться підготовкою до поїздки заздалегідь. Фахівці радять почати приймати пробіотики за шість-сім днів до поїздки і продовжувати їх прийом під час подорожі – це допоможе запобігти розвитку несприятливих проявів хвороби.

Кращий профілактичний і терапевтичний ефект дають синбіотики, наприклад, ЛАКТЕН від ТМ ФарсіФарм. ЛАКТЕН об’єднує в собі пробіотики і пребіотики, за рахунок чого корисні мікроорганізми не тільки краще приживаються в кишечнику, але й відбувається стимуляція його власної корисної мікрофлори.

Життя є поєднання меду і жовчі.

(Апулей)

Сьогодні важко знайти людину старше 45 років, у якої немає хронічного холециститу. Ви можете не повірити, але так воно і є. Ця підступна хвороба не завжди буває яскраво вираженою, а навпаки, часто протікає в прихованій формі. Але найдивніше, що навіть ті, хто точно знає про свою хворобу, найчастіше воліють просто закрити очі на цю “дрібницю”. А й справді, раз хронічний – значить, лікувати марно, раз є у всіх – значить, нічого страшного. Не болить – добре, заболить – ляжу і пройде, ну а якщо стане зовсім не під силу – подумаєш, позбудуся цього “непотрібного” органу і буду жити далі, як ні в чому не бувало. Усвідомлення своєї легковажності приходить пізніше…

Хронічний холецистит – це довготриваюче запалення жовчного міхура. Згідно з медичними даними, холециститом страждає більше 20% населення, а за оцінками деяких фахівців, ця цифра набагато вища, оскільки, знову ж таки, далеко не кожен хворий здогадується про існуючу проблему.

Багато в чому завдяки розвитку такого хірургічного напряму, як лапароскопія, сьогодні видалення жовчного міхура стрімко наздоганяє за частотою операцій видалення апендикса, хоча роль останнього в нашій травній системі набагато менш значна.

Жовчний міхур не дарма з’явився в нашому організмі. Справа в тому, що поки ми займаємося своїми справами, працьовита печінка невпинно виробляє жовч. Якби жовч постійно надходила в дванадцятипалу кишку, її витрати були би вкрай нераціональними. З іншого боку, коли з’являлася б реальна потреба в жовчі, то її обсягу могло б не вистачити. Ще в процесі еволюції природа передбачила резервуар для накопичення жовчі на випадок, якщо нашому предку пощастить і йому вдасться наїстися досхочу. Тоді припасена заздалегідь жовч допомагала переварити великий об’єм їжі.

А що ж сьогодні? Більшість сучасних людей частенько навантажують травну систему великою кількістю їжі, та щей  якої їжі! Небагато хто з нас в змозі відмовити собі в задоволенні насолодитися улюбленою смаженою картоплею, жирним м’ясцем, гострими соусами, копченими і маринованими закусками. А якщо додати до цього нерегулярність прийомів їжі, внаслідок чого жовч частенько застоюється в жовчних шляхах, стає зовсім не дивно, що жовчний міхур через якийсь час перестає справлятися з такими навантаженнями.

Наслідком тривалого запалення жовчного міхура є його зморщування і деформація, порушення його функцій. Це призводить до того, що всередині міхура утворюються зі складок слизової оболонки замкнуті порожнини, в них накопичується інфікована жовч, відтік відсутній, що ще більше сприяє хронічному запаленню. Як наслідок, можливе подальше поширення інфекційного агента по жовчовивідних протоках, що викликає холангіт і навіть ураження тканин печінки.

Щоб уберегти себе від цих сумних наслідків, не можна ставитися до хронічного холециститу як до чогось неістотного. Зберегти важливий орган жовчний міхур допоможуть загальновідомі правила:

            1) Їсти часто і невеликими порціями;

            2) Обмежити (а в ідеалі, звичайно, виключити) страви, які призводять до запалення жовчного міхура (копченості, консерви, жирне, смажене, гостре, надто солоне, алкогольні напої, гострі прянощі, велику кількість солодощів);

            3) Під час приготування страв віддавати перевагу тушкуванню без обсмажування, запіканню в рукаві або в фользі, відварюванню, приготуванню на пару;

            4) Обов’язково включати в своє харчування свіжі овочі, фрукти, каші, висівки, хліб, зроблений з борошна грубого помелу, і рослинні масла;

            5) Більше рухатися, вести активний спосіб життя, щоб зменшити застій жовчі.

І найголовніше – запастися терпінням і ні в якому разі не опускати руки. Хронічний холецистит не можна перемогти «одним ударом». До того ж не варто забувати про рослинні препарати, адже для лікування хронічного холециститу матінка-природа підготувала нам багато цілющих рослин. Наприклад, артишок польовий!

Артишок польовий (Cynara Scolymus) є родичем поширеного у нас чортополоху, про що свідчить зовнішня схожість їх квіток. Але, на відміну від нашого чортополоху, артишок – культурна рослина. Його вирощування практикувалося ще в стародавній Греції і Римі, і з тих же давніх часів відомі його лікувальні властивості. Основною діючою речовиною артишоку є цинарин, що представляє собою комплекс споріднених за хімічною будовою речовин з групи фенолів і флавоноїдів.

Для виготовлення екстракту використовують свіже листя артишоку. Екстракт артишоку надає холеретичну жовчогінну дію, стимулюючи вироблення жовчі печінковими клітинами. Також відзначено і холекінетичну жовчогінну дію – викид жовчі за рахунок стимуляції моторики жовчного міхура і жовчовивідних шляхів. Вже через 30 хвилин після прийому екстракт артишоку збільшує на 50% концентрацію жовчних кислот у кишечнику, значно покращуючи переварювання жирів.

Один з кращих рослинних препаратів на основі артишоку – ТІШОК від ТМ ФарсіФарм. Завдяки дії біологічно активних речовин у складі артишоку, ТІШОК не тільки нормалізує роботу жовчного міхура, а й виступає як могутній гепатопротектор, сприяє виділенню з організму азотовмісних речовин (сечовини, креатиніну), токсинів; знижує вміст загального холестерину в крові, а також сприяє нормалізації ліпідного, білкового та вуглеводного обмінів.

Краще придбання за літо – засмага!

            Напевно, для більшості не секрет, що ще до початку XX століття засмага була абсолютно не в моді. Тоді вона вважалася першою і головною ознакою низького походження. Аристократки хвалилися світлою, немов фарфор, шкірою, яку вони ретельно оберігали від сонячних променів за допомогою парасольок, об’ємних головних уборів і закритого одягу. Історія розповідає, що коли одного разу на пляжі з’явилася княжна Волконська, підставивши сонцю оголені руки і ноги, після цього її не захотіли пускати в Дворянське зібрання. А при дворі іспанської королеви Ізабелли фрейлін, які провинилися, примушували засмагати, щоб категорично відмовити в появі у вищому суспільстві. І лише влітку 1922 року в Каннах знаменита французька красуня Коко Шанель оголосила журналістам про те, що обличчя кольору аспірину (яким так пишалися ніжні салонні панянки) виглядає нездорово і неприємно, красива шкіра – це засмагла шкіра.

            У розумінні сучасної людини засмага – це красиво і модно. Любителі позасмагати виграють подвійно, тому як сонячні ванни ще й дуже корисні для нашого організму. Сонце покращує циркуляцію крові, підсилює обмінні процеси, допомагає позбутися алергічних реакцій, дарує нам бадьорість і гарний настрій. Воно також благотворно впливає на кісткову систему, адже тільки під впливом сонячних променів в нашому організмі виробляється вітамін D3, без якого неможливо забезпечити нормальне засвоєння кальцію. Засмага сприяє очищенню сальних залоз, таким чином, ефективно допомагаючи справитися з висипаннями та іншими дерматологічними захворюваннями. Під впливом сонячного світла пом’якшується протікання запальних процесів в організмі людини, відбувається стимуляція регенерації постраждалих клітин, їх якнайшвидше відновлення. Неоціненна користь засмаги полягає у підвищенні стійкості до численних шкідливих речовин, наприклад, ртуті, сірковуглецю, свинцю, кадмію, бензолу.

           Але, як і все хороше, засмага має і зворотну сторону. На жаль, у кожного з нас є свій «сонячний резерв» і, залежно від рівня сонячної активності, типу шкіри і часу доби, наслідки засмаги бувають різними. Надмірне перебування на сонці може спровокувати передчасне старіння, негативно вплинути на імунну систему і навіть підвищити ризик розвитку раку шкіри. Крім того, перебуваючи на сонці, ми ризикуємо перегрітися і отримати сонячний удар. Щоб максимально захистити себе від агресивного впливу ультрафіолету і в той же час отримати задоволення від відпочинку, потрібно неухильно виконувати прості, але обов’язкові

            Правила безпечної засмаги:

            Засмагайте поступово. У перший день сонячні процедури не повинні перевищувати 20 хвилин. А коли шкіра звикне до сонця і стане трохи золотистою, час знаходження на сонці можна збільшити до 1 години.

            Уникайте прийняття сонячних ванн під час годин пік. В основному, влітку цей час з 10:00 до 17:00. В цей час шкіра найсильніше піддається ультрафіолетовій радіації, що виходить від сонця навіть у хмарні дні. Перебувати під відкритим сонцем опівдні небезпечно!

            Завжди носіть головний убір. Головний убір – обов’язкова умова, бозамість засмаги, можна отримати сонячний удар. З цієї ж причини частіше міняйте пози і не спіть, коли засмагаєте.

            Максимум рідини! На сонці з нашого організму випаровується величезна кількість вологи, що згубно впливає на зовнішність і здоров’я. Щоб підвищити захисні функції шкіри і відрегулювати водний баланс в організмі, пийте більше рідини.

            Гігієнічні процедури. Перед сонячними ваннами не потрібно мити обличчя і тіло з милом, а також користуватися парфумами і одеколонами. Цим можна збільшити чутливість шкіри до сонця.

            Не забувайте про сонцезахисні засоби. Перед засмаганням обов’язково наносьте сонцезахисні засоби, вони допоможуть захистити шкіру від ультрафіолетових променів. Підбирайте крем відповідно до типу вашої шкіри: чим чутливіше шкіра, тим більше повинна бути ступінь захисту вашого крему.

            Правила нанесення сонцезахисних засобів. Крем потрібно наносити на шкіру приблизно за 20 хвилин до того, як ви підете на пляж. Так він встигне вібратися в шкіру і його дія буде максимально ефективною. Якщо ви не тільки загоряєте, а й купаєтеся, то підбирайте або водостійкий засіб захисту, або не забувайте наносити крем кожного разу після водних процедур.

            Засмагайте активно. Перебуваючи на пляжі, корисніше не лежати, а рухатися – плавати, робити гімнастику, грати в м’яч. Рух сприяє кровообігу і обміну речовин в шкірі. Завдяки цьому засмага з’явиться швидше і буде рівномірніше.

            Зверніть увагу на своє харчування. Їжте продукти, багаті вітамінами С (свіжі овочі і фрукти), В12 (сир, м’ясо, риба) і РР (гречка, м’ясо, горох, пророслі злакові). Ці компоненти сприяють зміцненню захисного шару шкіри і волосся. Крім того, вони стимулюють діяльність сальних залоз, а це найнадійніший природний захист від шкідливого сонячного випромінювання.

            Якщо ви приймаєте ліки. Зверніть увагу на анотації до ліків, які ви приймаєте. Деякі з них можуть посилювати світлочутливість шкіри, що може обернутися пігментацією або алергією.

            Якщо, незважаючи на всі обережності, ви все ж таки обгоріли, на найближчий час відмовтеся від перебування на сонці і по можливості прийміть прохолодний душ або ванну. Пийте більше води, а від чаю, кави і алкоголю тимчасово відмовтеся – вони тільки підсилять зневоднення. Якщо шкіра обгоріла сильно, в першу чергу, прийміть знеболюючий засіб, який допоможе зняти запалення і запобіжить посиленню опіку. Після цього обережними рухами нанесіть на обгорілі ділянки шкіри хороший засіб від опіків, наприклад крем КАЛЕНДІТ-Е від ТМ ФарсіФарм.

            КАЛЕНДІТ-Е – це натуральний високоякісний крем на основі рослинної сировини. До його складу входять календула лікарська і ехінацея вузьколиста, завдяки корисним властивостям яких крем захищає клітини шкіри від передчасного руйнування, знімає подразнення, має бактерицидну, дезинфікуючу і ранозагоювальну дію. Володіє зволожуючими і вітамінізуючими властивостями і сприяє підтримці пружності та еластичності шкіри.

Працюю до сьомого поту,

але результат з’являється тільки з восьмого.

Ах, літо! Температура все вище і вище, сонце все яскравіше і яскравіше… Для одних літо – улюблена і довгоочікувана пора, яку не затьмарить навіть надмірна спека. А для когось цей час стає справжнім випробуванням – виникає величезна проблема, яка, до слова, влітку тільки посилюється, але може не покидати й цілий рік. Гіпергідроз, або підвищене потовиділення. Здавалося б, маленька незручність, але часом гіпергідроз стає серйозною проблемою, що тягне за собою депресію і невроз, а внаслідок цього невдачі на роботі, на особистому фронті, зниження якості життя.

Виділення поту – нормальний фізіологічний процес, необхідний організму для терморегуляції і виведення шкідливих речовин. У нормі при кімнатній температурі у нас виділяється близько півлітра поту на добу. При фізичному навантаженні і підвищеному емоційному напруженні ми пітніємо в десятки разів сильніше.

Посилюватися потовиділення може з багатьох причин, наприклад, як вже було сказано, через підвищення температури повітря. У цьому випадку піт, змішуючись з секретом сальних залоз, утворює тонкий захисний шар на поверхні шкіри, оберігаючи її від перегріву. Також у кожного в житті бувають випадки, коли від раптового переляку або перенапруження пітніють долоні, лоб або пахви – так організм реагує на емоційне або психічне напруження. Посилює потовиділення підвищена фізична активність.

Всі перераховані випадки підвищеного потовиділення є нормальними і з ними можна легко боротися за допомогою сучасних гігієнічних засобів. На відміну від них, гіпергідроз – це патологічний стан, який характеризується надмірним потовиділенням і не залежить від пори року. При гіпергідрозі порушуються функції потових залоз, і як результат – залози виробляють надмірну кількість поту. Але це не єдина проблема гіпергідрозу. Тепле і вологе середовище провокує розвиток бактерій, які викликають неприємний запах і неприємні відчуття.

Щоб зменшити прояви пітливості, в сильну спеку носіть вільний одяг з натуральних тканин. Зверніть увагу на харчування: краще відмовтеся від гострої їжі – речовини, що містяться в прянощах, потрапляючи в потові залози, викликають сильне запалення. Дуже підсилює пітливість алкоголь, також варто відмовитися і від куріння.

Але найчастіше всі ці методи малоефективні, тому що фахівці стверджують, що гіпергідроз тісно пов’язаний з емоційним настроєм людини. При хворобі гіпергідрозу виходить замкнуте коло: коли людина відчує найменше виділення поту в долонях або пахвах, вона починає хвилюватися і ще сильніше пітніти. Звичайно, можна спробувати побороти проблему за допомогою консервативних методів лікування або навіть хірургічного втручання. Але все ж краще вибрати більш м’яку терапію і звернутись до природи. Тим більше їй є що запропонувати в даному випадку.

Перший засіб від надмірної пітливості – шавлія. Ця в’яжуча лікарська рослина, що містить безліч дубильних речовин, стає справжнім порятунком для людей з надмірною пітливістю. Шавлія застосовується в народній медицині з давніх часів. Головними складовими лікувальної шавлії для боротьби з посиленим потовиділенням є флавоноїди, дубильні речовини, алкалоїди, урсолова і олеїнова кислота, цинеол, туйон, пінен, камфора, борнеол і багато інших корисних речовин і мікроелементів. Традиційно шавлію використовують для усунення надмірного потовиділення при будь-яких видах гіпергідрозу, а особливо під час клімактеричних припливів у жінок. Крім цього, шавлія володіє безліччю інших корисних властивостей. Вона добре заспокоює нервову систему, знижує тривожність, позбавляє від вільних радикалів, покращує пам’ять, надає протизапальну і дезинфікуючу дію.

Якщо ви вирішили звернутися до цієї чудо-рослини, то слід все ж придбати її в аптеці, а не збирати самому, особливо якщо ви не дуже в цьому розбираєтеся. Найбільш зручною формою випуску будуть таблетки з екстрактом шавлії, наприклад рослинний засіб САЛЬВІГОЛ від ТМ ФарсіФарм. Кожна таблетка САЛЬВІГОЛА містить 100 мг сухого екстракту шавлії лікарської (Salvia officinalis). Технологія виробництва фітопрепарату САЛЬВІГОЛ дозволяє зберегти всі корисні речовини шавлії, тому засіб володіє високою якістю і гарантує позитивний лікувальний ефект.

Життя прискорює темп, стрімко розвиваються технології, які змушують нас постійно кудись бігти, щоб відповідати невблаганному темпу часу. Нам здається, що найстрашніше – це зробити зупинку, відстати в гонитві за кращою посадою, здатисяменш розумним або проявити меншу обізнаність в останніх досягненнях науки і техніки. Сучасний світ – це постійний тиск на нервову систему.

Вкрай важка екологічна ситуація ще більше посилює навантаження на організм. Забруднена відходами виробництва та людської життєдіяльності вода і насичене шкідливими газами повітря, на жаль, стали постійними супутниками нашого життя.          Виснаженийгрунт не дозволяє фруктам і овочам набрати належної кількості вітамінів і мікроелементів. До того ж всюдисущі досягнення науки і тут “прийшли на допомогу”, щедро здобривши продукти сільського господарства шкідливими добривами і втрутившись навіть в їх природний генний набір.

Постійні стреси, погана екологія, нестача вітамінів – всі ці фактори призводять до серйозних порушень здоров’я сучасної людини. Напевно, багато хто зараз заперечить і виступить в підтримку досягнень науки. Адже медицина також не стоїть на місці і з лишком перекриває негативні впливи прогресу на наш організм.

І що ж пропонує нам сучасна медицина? А сучасна медицина до зубів озброєна новітніми розробками у фармакології і при перших же ознаках застуди або будь-якого іншого нездужання пропонує нам широкий арсенал знеболюючих та антибіотиків. Всім відомо, що патогенні мікроорганізми з часом адаптуються до ліків. В результаті безрозсудного застосування препаратів у безлічі людей до певного віку формується звикання до багатьох з них, і людині доводиться випробовувати на собі все нові і нові засоби. Крім того, медикаментозна терапія часто набуває небезпечного характеру, пов’язаного з побічними ефектами ліків і розвитком непереносимості до них.

Так, дійсно, без антибіотиків та інших сильнодіючих препаратів не обійтися, коли мова йде про серйозне захворювання, коли хвороба запущена або коли від негайної реакції залежить життя хворого. У таких ситуаціях потрібен швидкий і потужний лікувальний ефект. Але в інших випадках ці препарати можуть виявитися безсилими, а часом і нашкодити.

Враховуючи всі згадані вище фактори, сьогодні на запитання “Чи потрібні сучасній людині фітопрепарати?” можна з упевненістю відповісти: “Так. Однозначно, потрібні!“. Фітотерапія, несправедливо відтіснена синтетичними препаратами на задвірки фарміндустрії, як і тисячу років тому, здатна надати нам колосальну допомогу в боротьбі за здоров’я.

І ось причини, за якими фітопрепарати мають стати постійними супутниками кожного, хто хоче продовжити молодість, зміцнити здоров’я і жити щасливим і повноцінним життям:

• Найрозумніше рішення –попередити хворобу. Погодьтеся, кожен з нас знає про свої “слабкі місця”. Наприклад, якщо ваш спосіб життя або робочий розпорядок не дозволяють дотримуватися правильного режиму харчування, ви частенько нехтуєте корисними продуктами на користь приємних, але шкідливих перекусів на ходу, то першою під удар потрапляє ваша травна система. Або, припустимо, якщо ваша робота супроводжується постійним нервовим напруженням і стресами, неважко здогадатися, що нервова система зрештою може дати збій. Якщо ви частий гість в поліклініці в період гострих респіраторних захворювань – ви прекрасно обізнані: ваше слабке місце – імунна система. Лікувати завжди складніше, тому профілактика хвороб – найкращий помічник у прагненні бути здоровим. Сучасний ринок фітопрепаратів пропонує широкий асортимент засобів для профілактики різних захворювань;

• Багато хто навіть не уявляєсобі, наскільки великі можливості відкриває фітотерапія. У рослинах прихована по-справжньому величезна сила: вони надають адаптаційну, легку стимулюючу, поживну, кардіотонічну, гіпотензивну і гіпертензивну, тонізуючу і заспокійливу, протизапальну, протимікробну, відхаркувальну, потогінну, жовчогінну, проносну і в’яжучиу, фітонцидну та інші дії. Причому, на відміну від синтетичних препаратів, вплив рослин на людський організм практично ніколи не обмежується одним ефектом, він комплексний, і тому допомагає добитися стійкого результату. До того ж рослинні лікарські засоби набагато м’якше синтетичних, рідше викликають побічну дію і алергічні реакції, у них майже відсутні протипоказання, тому фітопрепарати краще переносяться дітьми та літніми людьми;

• Якщо ви захворіли і вам належить медикаментозна терапія, попросіть лікаря, крім синтетичних препаратів, виписати вам фітозасоби.Як супутня терапія в комплексі з рецептурними препаратами ліки на основі рослин значно посилюють лікувальний ефект перших. Фітопрепарати не тільки сумісні з більшістю синтетичних, вони до того ж допомагають істотно знизити негативний вплив на організм антибіотиків, гормонів та інших медикаментів. Крім того, вони дозволяють значно скоротити відновний період після перенесеного захворювання;

• І, нарешті, кілька слів пропереваги фітопрепаратів над різноманітними трав’яними зборами, заготовленими власноручно або навіть купленими в аптеці. По перше, для приготування лікарських засобів з трав потрібно володіти дуже глибокими знаннями. До того ж навіть приготоване за перевіреним роками рецептом зілля турботливою бабусі може виявитися зовсім неефективним тільки лише тому, що рослинузібрано не в той сезон. Чи тому, що концентрація цілющих речовин в різних кущиках однієї і тієї ж рослини неоднакова (що вже казати про рослини, зібрані в різних регіонах). Але найгірше, що елементарна неуважність може нести реальну небезпеку для здоров’я. Наприклад, лікарську рослину звіробій звичайний можна запросто переплутати з потенційно небезпечним золотарником звичайним. Останній надзвичайно отруйний, тому спроба пополоскали його відваром рот може закінчитися сумно. Всі ці нюанси виключені, якщо звернутися до фітопрепаратів. Завдяки сучасним технологіям та використанню високочистих рослинних екстрактів, натуральні препарати містять строго певне дозування діючої речовини, що дозволяє легко розрахувати фізіологічну і терапевтичну дозу для індивідуального споживача.

Виходячи з усього вищевикладеного, можна зробити висновок, що фітопрепарати – дуже важлива і корисна складова здорового способу життя сучасної людини. Вони дозволяють не тільки ефективно боротися з різними захворюваннями, але і повністю уникнути багатьох проблем зі здоров’ям.

Фітопрепарати ТМ ФарсіФарм виготовлені з лікарських рослин високої якості. Вони вирощуються в екологічно чистих зонах, а їх біологічна корисність і безпека перевіряється по десятках параметрів. Процес виробництва побудований так, що в препаратах зберігаються всі корисні властивості рослин, тому фітопрепарати ТМ ФарсіФарм володіють високою лікувальною ефективністю і дозволяють досягати відмінних результатів у поліпшенні стану здоров’я.

Стовпчик термометра з кожним днем ​​піднімається все вище і вище… На порозі довгоочікуване літо – пора безтурботного відпочинку, пікніків і задоволення від свіжих продуктів. Однак саме з продуктами в спекотний період нам варто бути напоготові. За статистикою, саме на літній сезон припадає пік кишкових інфекцій і майже 60% всіх харчових отруєнь.

Чому ж це відбувається? Давайте розберемося і постараємося вберегти себе від таких неприємностей, як харчові отруєння.

Одна з головних причин отруєнь у літній період – те, що в сильну спеку важко забезпечити продуктам правильні умови зберігання, особливо коли ми знаходимося далеко від таких незамінних благ цивілізації, як холодильник і морозильна камера. При високих температурах навколишнього середовища з’являються сприятливі умови для розвитку хвороботворних організмів, тому навіть якісні продукти можуть стати небезпечними для здоров’я.

 Ще одна поширена причина харчового отруєння влітку – немиті руки і немиті продукти. Це досить часта ситуація під час пікніка на природі, на дачі, під час походу – тобто в тих місцях, де складно дотримуватися гігієни харчування.

На жаль, нерідкі отруєння через вживання овочів і фруктів, що містять токсичні хімічні речовини. Ні для кого не секрет, що дуже часто виробники для кращої врожайності і більш красивого зовнішнього вигляду щедро поливають овочі та фрукти нітратами та пестицидами.

Отруєння або невеликий розлад шлунку до того ж можуть спровокувати просто недозрілі фрукти. Особливо чутливі до них діти, тому постарайтеся захистити свого малюка від вживання таких продуктів у великих кількостях.

Добре сприяє отруєнням і те, що в спеку знижується імунітет, через що організм стає беззахисним до мікробів.

Як убезпечити себе і близьких від харчового отруєння?

 Основа профілактики отруєнь – це гігієна. Обов’язково мийте руки перед їжею, а також після кожного виходу з дому. При неможливості вимити руки під краном, використовуйте вологі серветки та дезінфікуючі засоби.

Другим важливим правилом є ретельне миття всіх фруктів і овочів, які потрапляють на обідній стіл. Особливо уважно потрібно стежити за дитиною. Немиті фрукти та ягоди постійно потрапляють їй до рота, поряд з немитими руками (і ще невідомо, що небезпечніше!). Вкрай важливо поговорити з малюком і в доступній формі пояснити, чому миття рук і фруктів так важливо.

Купуйте тільки свіжі та якісні продукти. Куплений подешевше зіпсований товар може серйозно нашкодити здоров’ю.

Пам’ятайте, що в спеку всі продукти швидко псуються. Тому краще не готувати занадто багато, а їжу, що залишилася, зберігати в холодильнику не більше доби. Не беріть в поїздки продукти, що швидко псуються.

У велику групу ризику потрапляють любителі морозива. Холодні ласощі вважаються безпечними – адже нібито холод вбиває всі бактерії. І все ж молочнесередовище – ідеальне місце для швидкого розмноження хвороботворних організмів. Тому якщо морозиво виглядає підталим, його дістають не з морозилки або цілісність його форми викликає підозру в повторному заморожуванні – краще відмовтеся від його покупки.

Те ж саме стосується і кремових тортів і тістечок: жирний, солодкий крем – ідеальне середовище для розмноження бактерій і мікробів. Купуйте солодощі тільки в перевірених місцях, робіть їх самі або вибирайте те, чим отруїтися малоймовірно (шоколад, мармелад, льодяники і печиво).

Віддайте влітку перевагу кислим напоям замість солодких. Кисле середовище допомагає боротися з мікробами, запобігаючи їх розмноженню.

Домашні молочні продукти в цілому досить корисні, але варто врахувати, що магазинне молоко проходить спеціальну обробку – пастеризацію. А оскільки ми не можемо знати, наскільки здорова корова і охайна її господиня, то і не в силах гарантувати якість домашнього молока. Тому домашнє молоко краще прокип’ятити перед вживанням. А від кисломолочних продуктів невідомого походження і зовсім відмовитися – як мінімум, у спекотні дні.

Салати з майонезом навіть у холодильнику перетворюються на розсадник бактерій – їх потрібно з’їдати відразу ж або безжально викидати. Або заправляти порціями – безпосередньо перед їдою. Але в цілому влітку краще і безпечніше всього їсти салати з рослинним маслом. Це, до речі, приємно позначиться і на вашій фігурі.

Любителям пікніків слід бути особливо обережними. Пам’ятайте, що м’ясні страви у спеку зберігаються свіжими без холодильника не більше двох годин.

Відпочиваючи на морі, хочеш – не хочеш, а спокусишся часто пропонованими креветками, морепродуктами, копченою та сушеною рибкою. Але варто пам’ятати, що навіть у готовому вигляді ці продукти дуже швидко псуються. Що вже говорити про те, що далеко не всі вміють правильно їх заготовити. Особливо обережним слід бути з копченими продуктами – цей метод обробки продуктів – спритний спосіб замаскувати зіпсувався товар.

Перша допомога при отруєнні.

Відчувши слабкість, нудоту, блювотні позиви або розлад травлення, що супроводжується діареєю і болем у животі, ми повинні негайно вжити заходів.

Основне завдання при лікуванні отруєння – звільнити організм від токсинів. Щоб нейтралізувати токсини, можна використовувати будь-який доступний адсорбує препарат (наприклад, активоване вугілля). Можна штучно викликати блювоту. Таким чином ви зможете видалити з організму залишки шкідливої ​​їжі. Врахуйте, сенсу викликати блювоту немає, якщо з моменту прийому їжі пройшло більше 2 годин, оскільки їжа вже переварилася.

І не забувайте про рясне пиття, адже вода допоможе вивести токсини і не допустити зневоднення. При швидкому і правильному лікуванні навіть у домашніх умовах одужання прийде в найближчі два-три дні.

Проте слід бути уважними стосовно своїх відчуттів. Якщо нездужання не проходить, а температура не спадає, відразу звертайтеся до лікаря.

При отруєнні ураженою виявляється вся травна система, адже не тільки вплив хвороботворних мікроорганізмів, але й лікування порушує природний баланс мікрофлори. Відновлення займає час, і, щоб його прискорити, можна закликати на допомогу сучасні синбіотики. Вони перешкоджають розмноженню патогенної мікрофлори, а також активізують імунітет.

Синбіотик від ТМ ФарсіФарм ЛАКТЕН поєднує в собі пробіотик і пребіотик, завдяки чому не тільки ефективно приживаються корисні мікроорганізми, що вводяться, в ШКТ людини, але і стимулюється його власна мікрофлора.

ЛАКТЕН доцільно застосовувати:

• для відновлення і поліпшення мікрофлори кишечника;
• для природного захисту кишкової мікрофлори;
• при антибіотикотерапії (7-14 днів);
• для профілактики та комплексного лікування дисбактеріозу та діареї.

Про користь пробіотиків для нашого організму сьогодні знає кожен. Ще Луї Пастер припускав, що наявність правильних бактерій в травному тракті необхідна для доброго здоров’я, і сучасна наука підтвердила його правоту. Все бактеріальне співтовариство нашого організму, загальна вага якого може доходити до трьох кілограмів, настільки важливе для загального здоров’я людини, що його навіть називають «забутим органом».

            Але останні дослідження вчених-медиків показують, що ми ще дуже багато чого не знаємо про властивості корисних бактерій, що населяють наш травний тракт. Виявляється, бактерії, що знаходяться у нас в кишечнику, можуть впливати на роботу мозку!

            Раніше вчені знали, що мозок регулярно посилає сигнали в кишечник, але те, що кишечник також «відповідає» – новина. Як говорить доцент Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі Кірстен Тілліщ, з’єднання мозок-шлунково-кишковий тракт – це дорога з двостороннім рухом.

            Спочатку такий зв’язок вчені змогли спостерігати у піддослідних мишей. Дослідники з Макмастерского університету (Канада) брали здорових мишей і за допомогою антибіотиків позбавляли їх усіх кишкових бактерій. Миші без бактеріальних симбіонтів ставали менш обережними і боязкими. Зміни в поведінці супроводжувалися збільшенням в мозку нейротрофічного фактора мозку (BDNF), який, як прийнято вважати, пов’язаний з розвитком тривожності і депресії. Коли гризунів переставали годувати антибіотиками, кишкова мікрофлора у них відновлювалася, що супроводжувалося зворотними трансформаціями в поведінці та хімічному складі мозку.

            Для підтвердження результатів вчені провели ще один експеримент. Мишам з одним типом поведінки без шлунково-кишкових бактерій вводили мікрофлору мишей з іншим типом поведінки. Тварини, генетично схильні до боязкості, при отриманні бактерій від хоробрих родичів ставали менш обережними і більш схильними до подорожей і дослідження нових територій. Точно так само активні миші, позбавлені мікрофлори, перетворювалися на пасивних і обережних, коли їх «обдаровували» набором бактерій від більш боягузливих побратимів.

            А ось учені з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі вперше одержали доказ того, що бактерії, які потрапляють в кишечник з їжею, впливають на роботу мозку у людей. В експерименті брали участь 36 жінок у віці від 18 до 55 років. Випробовуваних розділили на 3 групи: одні з них двічі в день чотири тижні поспіль вживали йогурт з пробіотиками, корисними бактеріями, інші вживали молочні продукти, які виглядали і були на смак як йогурт, тільки не містили пробіотиків, а жінки з третьої групи не приймали таких продуктів взагалі.

            Перед початком і після закінчення експерименту учасникам зробили функціональну магнітно-резонансну томографію. Дослідники помітили, що у жінок, що приймали йогурти з пробіотиками, знизилася активність в областях мозку, які пов’язані з емоціями і болем. У той же час активність підвищилася в зонах, відповідальних за прийняття рішень. У жінок, що вживали звичайні йогурти без пробіотиків, результати виявилися проміжними. Виходячи з цього, вчені зробили висновок, що на працездатність головного мозку впливає стан кишкової мікрофлори.

            Зараз вчені збираються з’ясувати, які саме хімічні речовини, що виробляютьсябактеріями в шлунку, так впливають на розумові здібності. За однією з версій, бактерії можуть впливати на наш мозок через блукаючий нерв, який проходить від мозку до шлунку. Бактерії стимулюють його, а він, у свою чергу, стимулює вироблення трансміттерів – речовин, які визначають набір наших думок і почуттів.

            Фахівці вважають, що відкриття зв’язку між мікрофлорою шлунково-кишковоготракту і функціонуванням головного мозку може підштовхнути до пошуку ліків, якідопомогли б вилікувати психічні та неврологічні розлади і навіть контролювати емоційнийстан у людей з хронічними мозковими розладами, такими як хвороба Альцгеймера, хвороба Паркінсона іаутизм.

           Є ще одне цікаве дослідження. Воно довело, що мікроорганізми всередині нас вимагають певних видів продуктів. Наприклад, любителі шоколаду і ті, хто спокійно до нього ставиться, мають різні набори бактерій. Існує безліч бактерій, які змінюють смакові рецептори і настрій. А ще бактерії можуть навіть заражати членів однієї сім’ї перевагами в їжі. Якщо хтось має певні смакові переваги, і ці продукти виявляються в холодильнику, то мікроорганізми інших домочадців теж пристосовуються до такого раціону.

            У 2015 році в Україні з’явився новий комбінований пробіотик – ЛАКТЕН. Дія ЛАКТЕНУ заснована на синергізмі пробіотиків і пребіотиків, за рахунок якого найбільш ефективно не тільки приживаються корисні мікроорганізми – пробіотики в ШКТ людини, але і стимулюється його власна мікрофлора.

ЛАКТЕН рекомендується застосовувати:

• для відновлення і поліпшення мікрофлори кишечника;
• для природного захисту кишкової мікрофлори;
• при антибіотикотерапії;
• для профілактики та комплексного лікування дисбактеріозу та діареї.