9 фактів про сечовий міхур і сечовипускання

Більшість людей знає мізерно мало про такий процес, як сечовипускання. І це трохи дивно, якщо врахувати, що процес цей регулярний і відбувається з нами по кілька разів на день. Сьогодні ми хочемо поговорити про це, а заодно і про порожнистий м’язовий орган – сечовий міхур, функція якого – накопичення і подальше виведення сечі, що надходить в нього по сечоводу з нирок.

Як виникає позив до сечовипускання?

Сечовипускання – це потреба організму спорожняти сечовий міхур, що наступає кілька разів на добу. Відчуття позиву до сечовипускання допомагає людині контролювати цей процес. Регулюють роботу сечового міхура 2 види нервових закінчень: мускаринові рецептори, чия активність викликає виділення сечі, і β3-адренорецептори, завдання яких – розслаблення сечового міхура і збільшення його обсягу.

Обсяг сечового міхура

В середньому (в нормі) ємність сечового міхура дорослої людини досягає 400-450 мл. І зріст практично не грає ролі в обсязі сечового міхура, як ви могли чути раніше. Взагалі середній обсяг сечового міхура приблизно однаковий у всіх дорослих.

Скільки разів на день?

Більшість людей мочиться близько семи разів на день в середньому. Звичайно ж, це число може змінюватися в залежності від того, скільки ви їсте і п’єте. Вважається, що якщо потреба відвідати туалет виникає частіше 8 разів на добу, то, можливо, є проблеми зі здоров’ям.

Ознаки нормальної роботи сечового міхура

  • відсутність болю і дискомфорту внизу живота;
  • відсутність болю, різей та інших дискомфортних відчуттів при сечовипусканні;
  • колір сечі: вона солом’яно-жовта, без домішок крові та гною;
  • кількість сечовипускань не більше 8 разів на добу;
  • відсутність нічних підйомів в туалет;
  • відсутність нетримання сечі.

Найпоширеніші захворювання сечового міхура

Найпоширеніше урологічне захворювання у світі – синдром гіперактивного сечового міхура. Згідно з різними джерелами медичної статистики, синдром ГСМ зустрічається від 14-17% до 20-22% населення земної кулі. Другий рядок рейтингу по поширеності займає цистит, як гострий, так і хронічний. На третьому місці – нетримання сечі. Рак сечового міхура замикає четвірку найбільших частих урологічних захворювань.

Лікарські рослини для здоров’я сечовидільної системи

Для підтримки здоров’я сечовидільної системи здавна застосовуються такі лікарські рослини, як мучниця звичайна і якірці сланкі, які надають антисептичну, протимікробну і протизапальну дії. Плоди фенхеля і лавра також позитивно позначаються на здоров’ї нирок і сечового міхура: вони мають антисептичний, сечогінний, протизапальний, болезаспокійливий і спазмолітичний ефекти. Плоди кумина і дині чинять діуретичну, жовчогінну, протинабрякову і спазмолітичну дії. Екстракти всіх цих лікарських рослин входять до складу фітозасобу УРОГОЛ від німецького виробника Біохелс Інтернешнал ГмбХ. Для виробництва УРОГОЛУ використовується екологічна лікарська сировина, а дозування кожного інгредієнта строго вивірено для кращої ефективності.

Харчування впливає на здоров’я сечового міхура

Короткий перелік корисної і шкідливої ​​для роботи сечового міхура їжі. Кисломолочні і цільнозернові продукти, риба жирних сортів (лосось, палтус, тунець, скумбрія та інші), ягоди (журавлина, шипшина, обліпиха) і фрукти (особливо яблука, сливи, кавун) в раціоні вітаються. А ось надлишок солі, копченості та маринади, гострі і пряні страви, а також шпинат і щавель, газовані напої, діють на стінки сечового міхура дратівливо.

Сечовипускання схоже на детоксикацію

Детоксикація організму – це не міф, і сеча грає в цьому велику роль. Сеча – це перероблена їжа, яку ви їсте, рідина, яку ви п’єте, та інші речовини в тілі, наприклад, ліки. Все це розщеплюється в організмі, подорожує по кровотоку, фільтрується через нирки, а потім залишає тіло у вигляді сечі.

Колір сечі може багато розповісти про ваше здоров’я

За кольором сечі можна визначити, чи достатню кількість води п’є людина і ще купу всього.

  • Прозорий: швидше за все, ви п’єте надмірну кількість води.
  • Блідо-жовтий: ви п’єте достатньо води. Продовжуйте в тому ж дусі!
  • Темно-жовтий: чим темніший колір сечі, тим сильніше ви зневоднені. Пийте більше води!
  • Коричневий: у вас може бути алкогольне отруєння або інфекція печінки.
  • Червоний або рожевий: це ознака того, що в сечі є свіжа кров, яка є попередженням про інфекції або сигналом більш серйозної проблеми.
  • Синій, зелений, оранжевий або якийсь інший колір веселки: це рідкісний випадок, але все-таки сеча може змінити колір через прийняті ліки або їжу з барвниками.

8 поширених міфів про цистит

Про те, скільки неприємностей приносить цистит, знає мало не кожна жінка. Але незважаючи на широку поширеність даного захворювання, багато хто продовжує вірити в небилиці про нього. Сьогодні поговоримо про найбільш поширені міфи про цистит і постараємося їх розвіяти.

Міф №1. Причина циститу – переохолодження, тому теплий одяг захистить мене від захворювання

Одягаючись по погоді, ви дійсно знизите ризик розвитку не тільки циститу, а й багатьох інших захворювань. Але насправді переохолодження – це лише пусковий механізм, стресовий фактор, що викликає зниження загального імунітету і провокує бурхливий розвиток циститу. А ось причиною того, що у вашому організмі «оселився» цистит, є банальна інфекція.

Збудники циститу можуть жити в носоглотці, порожнині рота, крові або кишечнику, а в момент зниження імунітету проникати в сечовий міхур. Ось чому жінки, які мають в організмі джерело хронічної інфекції (хронічний тонзиліт, фурункульоз, карієс, дисбіоз кишечника, аденоїди) потрапляють в групу ризику по захворюванню циститом.

Крім того, причиною захворювання можуть стати рідкі походи в туалет, коли сеча застоюється і виникає середовище для розмноження мікроорганізмів. Інші причини циститу: хронічні гінекологічні або венеричні захворювання, незахищений інтимний зв’язок, погана гігієна.

Міф №2. Якщо симптоми циститу не дуже виражені, можна відкласти візит до лікаря

Це одна з найбільших помилок пацієнтів. Якщо врахувати те, що діагностика і призначення правильного лікування теж займає час, ви ризикуєте занадто пізно почати лікуватися і спровокувати хронізацію захворювання. Адже лікарю, щоб встановити справжню причину циститу, важливо провести обстеження в повному обсязі. Тим часом бактерії продовжують розмножуватися, запалення прогресує і може привести до серйозних ускладнень, наприклад, пієлонефриту.

Міф №3. Цистит можна вилікувати теплими ваннами і грілками на живіт

Можливо, біль при сечовипусканні пройде, якщо потримати на животі грілку або прийняти теплу ванну. Але тепловим впливом усуваються симптоми, а не причина хвороби. Тепло розширює судини, знімає спазми і створює видимість результату від лікування. Цим воно й небезпечно.

Якщо ви не знаєте причину циститу, ні в якому разі не потрібно боротися з симптомами грілкою. По-перше, без належного лікування хвороба може перейти в хронічну форму, а по-друге, через вплив тепла інфекція може проникнути в нирки.

Тому перш, ніж прикладати грілку на живіт або робити гарячу ванночку, порадьтеся з лікарем і переконайтеся, що вам не буде гірше від цих процедур.

Міф №4. Харчування і ризик виникнення циститу не пов’язані

Багато хто чомусь думає, що неправильне харчування може позначатися тільки на здоров’ї шлунково-кишкового тракту. Але це не так. Сечовидільна система людини займається, крім іншого, також виведенням продуктів розпаду, в тому числі й тих, що утворилися в ході перетравлення їжі та її засвоєння. Тому при підвищеному ризику циститу важливо харчуватися їжею, що не подразнює сечовий міхур. Рекомендується виключити солоні, кислі та гострі страви. Корисно їсти побільше продуктів з сечогінними властивостями – баштанних, овочів, цитрусових і ягід. Корисні також супи. Великої кількості білка в раціоні слід уникати – він перевантажує нирки і сприяє затримці рідини в організмі.

Міф №5. «Сидячий» спосіб життя тут ні до чого

Доведено, що якщо робота людини передбачає багатогодинне сидіння, ризик захворіти циститом у неї вище. Справа в тому, що тривала нерухомість призводить до застою крові в органах малого тазу, в тому числі й сечовому міхурі. Це прямий шлях до зниження його захисних функцій, а значить, у циститу з’являється більше шансів.

Якщо у вас «сидяча» робота, намагайтеся вставати з-за комп’ютера кожні 30 хвилин для того, щоб розім’ятися. Частіше ходіть в туалет і не забувайте, що тісна або сильно облягаюча білизна теж призводить до застою крові.

Міф №6. Цистит лікують антибіотиками

Так, в лікуванні циститу дійсно не обійтися без антибіотиків. Але дехто сприймає це твердження занадто буквально: 80% пацієнтів при рецидивах захворювань, в тому числі й циститу, самі купують в аптеці антибіотики, які призначав їм лікар минулого разу. І це фатальна помилка. Якщо пити антибіотики безконтрольно, бактерії з часом до них пристосовуються, і лікування не дає нічого, крім побічних ефектів.

Крім антибіотиків, є рослинні препарати, які не викликають резистентності у бактерій, а значить, будуть діяти постійно. Їх можна приймати самостійно і довго.

Міф №7. Цистит – це назавжди

Хоча приблизно у половини людей, що перехворіли циститом, зустрічаються рецидиви, це не означає, що хвороба «дрімає» в організмі. Просто наступного разу бактеріям легше закріпитися на вже пошкоджених стінках сечового міхура. Але якщо пам’ятати про профілактику і берегти себе від переохолодження, пити достатньо рідини, дотримуватися гігієни, то цистит не повернеться.

Якщо у вас вже були випадки циститу, при перших симптомах захворювання реагувати потрібно негайно. Для підтримки здоров’я сечовидільної системи здавна застосовуються такі лікарські рослини, як мучниця звичайна і якірці сланкі, які надають антисептичну, протимікробну і протизапальну дії. Плоди фенхеля і лавра також позитивно позначаються на здоров’ї нирок і сечового міхура: вони мають антисептичний, сечогінний, протизапальний, болезаспокійливий та спазмолітичний ефекти. Плоди кумина і дині чинять діуретичну, жовчогінну, протинабрякову і спазмолітичну дії. Екстракти всіх цих лікарських рослин входять до складу фітозасобу УРОГОЛ. Німецький виробник гарантує екологічність лікарської сировини, а дозування кожного інгредієнта строго вивірена для кращої ефективності та швидкої дії.

На відміну від антибіотиків, діючі речовини УРОГОЛА не викликають стійкості у бактерій, тому фітозасіб можна приймати для профілактики протягом тривалого часу. Навіть якщо лікар призначив вам антибіотики, УРОГОЛ радять приймати паралельно для підвищення ефективності лікування.

Міф №8. Цистит – тільки жіноча хвороба

Дійсно, цистит у 80% випадків діагностується у жінок. Уретра у них ширше і коротше, а це значить, що інфекції простіше потрапити в сечовий міхур. До того ж обсяг жіночого сечового міхура більше чоловічого, тому жінки рідше ходять в туалет і не так інтенсивно «вимивають» інфекцію з сечею.

Але цистит буває і у чоловіків. До речі, серед дітей до двох років їм хворіє однакове число хлопчиків і дівчаток. Цистит у чоловіків, на відміну від жінок, рідко розвивається через попадання інфекції з уретри в сечовий міхур. Найчастіше бактерії переносяться на стінки слизової  потоком крові з інших запалених органів – нирок або простати.

Хоча цистит відрізняється наполегливим характером, а його рецидиви стають причиною дискомфорту і можуть порушувати плани, при грамотному лікуванні та своєчасній профілактиці ви забудете про хворобу, яка псує життя багатьом жінкам і чоловікам.

 

×