Категорія: Новини та події

Кажуть, що природа для того кожному дала два вуха і один язик,

щоб слухати більше, ніж говорити.

12-13 жовтня 2015 року в місті Дніпропетровськ проходила щорічна конференція Українського наукового медичного товариства лікарів оториноларингологів. У роботі конференції взяли участь провідні фахівці в галузі отоларингології з усієї України. Цього року лікарі обговорювали «Сучасні методи діагностики та лікування хронічних запальних захворювань верхніх дихальних шляхів та вуха».

Організаторами заходу виступили Міністерство охорони здоров’я України, Національна академія медичних наук, «Інститут отоларингології ім. професора О. С. Коломійченка НАМН України», Департамент охорони здоров’я Дніпропетровської облдержадміністрації, Дніпропетровська державна медична академія та Українське наукове медичне товариство лікарів-оториноларингологів. Засідання конференції проходили в Культурно-діловому центрі «Менора».

З вітальним словом на початку заходу до гостей конференції звернувся голова правління Українського наукового медичного товариства лікарів оториноларингологів, доктор медичних наук, професор, академік НАМН України, член Президії НАМН України, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки 2012 року, директор ЛОР інституту Заболотний Дмитро Ілліч.

Теми доповідей, які відкривали конференцію, не обійшли стороною наболілі українські реалії. Доктор медичних наук, професор, декан І міжнародного факультету Дніпропетровської медичної академії Ковтуненко Олександр Васильович представив гостям заходу виступ на тему «Наш досвід надання допомоги постраждалим з пораненнями ЛОР-органів із зони АТО». Доповідь на тему «Хірургічне лікування важких поєднаних вогнепальних поранень основи черепа і головного мозку із залученням навколоносових пазух під час збройного конфлікту на сході України» представив завідувач відділенням церебральної нейрохірургії №2 «Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. І. І. Мечникова», доктор медичних наук, лікар вищої категорії Сірко Андрій Григорович. Доповідь на тему «Особливості надання допомоги при ураженні органа слуху внаслідок бароакустичної травми постраждалим в зоні проведення АТО» представили завідувач кафедри отоларингології Дніпропетровської медичної академії, хірург-отоларинголог, доктор медичних наук, професор Березнюк Володимир Васильович, завуч кафедри отоларингології Дніпропетровської медичної академії, відповідальний за наукову роботу, кандидат медичних наук, доцент Зайцев Андрій Валерійович, кандидат медичних наук, ЛОР-лікар, завідувач відділенням мікрохірургії вуха «Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. І. І. Мечникова» Лищенко Дмитро Володимирович, кандидат медичних наук, асистент, лікар відділення мікрохірургії вуха «Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. І. І. Мечникова» Моргачева Ганна Костянтинівна.

На фотографії зліва направо: завідувач кафедри оториноларингології ДУ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», професор Березюк Володимир Васильович, голова правління Українського наукового медичного товариства лікарів оториноларингологів, академік НАМН України, професор Заболотний Дмитро Ілліч, ректор ГУ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», академік Національної Академії Медичних Наук України, професор Дзяк Георгій Вікторович, заступник голови обласної ради по виконавчому апарату з питань супроводження реформування системи охорони здоров’я – радник голови обласної ради Павлов Володимир Олексійович, праворуч – заступник директора департаменту охорони здоров’я, начальник відділу лікувально-профілактичної допомоги дорослому населенню Квітницька Тетяна Петрівна.

У ході конференції лікарям вручалися грамоти за досягнення в галузі медицини. Багатьом лікарям, які надавали допомогу українським військовим, які постраждали під час бойових дій на сході країни, благодатні грамоти вручав спеціально запрошений на захід митрополит Дніпропетровський і Павлоградський Іриней.

У рамках конференції пройшли круглі столи за участю зарубіжних фахівців з питань ендоскопії носа і навколоносових пазух, а також відбулася виставка медичного обладнання та лікарських препаратів. ТМ ФарсіФарм на виставці представляли керівник Служби просування ТМ ФарсіФарм Хохлова Олена, медичні представники ТМ ФарсіФарм по Дніпропетровській області Вовк Максим і Тагаєв Батир (на фото нижче). Вони демонстрували фахівцям стенди препаратів Ексипім, Лораксон, Лопракс, Зоксіцеф і Лоракорт, а також надавали додаткову інформацію про ці та інші препарати ТМ ФарсіФарм.

Фахівці з великою цікавістю сприйняли інформацію про препарати ТМ ФарсіФарм і намагалися більше дізнатися про можливості їх застосування у своїй лікарській практиці. На фотографії справа завуч кафедри отоларингології Дніпропетровської медичної академії, відповідальний за наукову роботу, кандидат медичних наук, доцент Зайцев Андрій Валерійович, ліворуч – медичний представник ТМ ФарсіФарм по Дніпропетровській області Вовк Максим.

Конференція дала можливість фахівцям-отоларингологам з усієї України підвищити свій професійний рівень, об’єднати зусилля для підвищення якості надання медичної допомоги населенню України, а також розширити свої знання в області нових технологій в лікуванні хронічних запальних захворювань верхніх дихальних шляхів, гнійних і негнійний захворювань середнього вуха.

Той, хто не бажає підняти того, хто впав,

нехай страшиться впасти сам, бо, коли він впаде,

ніхто не проcтягне йому руку

Сааді

Як часто наше бажання допомогти зупиняють думки, на кшталт “та що їм мої копійки, крапля в морі”! Багато зізнаються, що їх благородне і щире бажання допомогти іншій людині розбивається об судження про нікчемність власної допомоги. А ще знаєте, як буває, замотаєшся, погрузнешь по вуха в справах і турботах, і часу не те, що на допомогу іншим, а взагалі ні на що не залишається. А якщо навіть і зібралася необхідна сума, якою хочеться поділитися з нужденним в цих грошах, то як у наш складний час не потрапити на аферистів?

Саме тому і з’явилася в нашому офісі ось така коробочка для збору коштів на допомогу тим, хто її потребує. Дивовижно, як легко цей напрочуд простий крок дав можливість нашим співробітникам проявити своє внутрішнє бажання допомогти. Завдяки йому тепер ні в кого не виникне думок про дріб’язковість власної допомоги. Є у Вас зайвих 5 гривень – кидайте в скарбничку, все одно багато Ви собі на них не дозволите, а комусь вони у сто крат потрібніші. Ви кинете 5, хтось кине 10, а хтось 50, от і набереться пристойна сума. До того ж так кожен буде впевнений, що його гроші не стануть здобиччю шарлатанів, а дійдуть куди потрібно. Наша ініціативна група зв’язалася з благодійним фондом “Заради дітей України”, і тепер всі зібрані гроші будуть надходити на лікування тяжко хворим діткам. Головний девіз фонду – “З миру по нитці – голому сорочка!”

Багато наших співробітників відгукнулися на цю ідею. Завдяки їм вже вдалося зібрати хоч і невелику, але таку необхідну допомогу хлопчикам Назару 9 років, якому вже провели операцію з видалення пухлини головного мозку (на щастя, операція пройшла успішно і зараз дитина продовжує лікування), і Захару 13 років, якому поставлений страшний діагноз запалення оболонки головного мозку. Тримаємо кулачки за діток і дуже просимо Бога допомогти їм перемогти страшні хвороби.

Сумні історії дітей на сайті благодійного фонду торкаються глибини душі. Ми дуже просимо всіх небайдужих відгукнутися. А якщо в даний момент Ви не можете запропонувати свою допомогу, перейміть наш досвід – поставте і в своєму офісі таку копілочку – як уже було сказано, з миру по нитці…

Одним з найнебезпечніших ускладнень захворювань серцево-судинної системи є інфаркт міокарда. Інфаркт міокарда – поширена причина смертності в усьому світі. Небезпека хвороби полягає ще й у тому, що навіть при успішному результаті для пацієнта, який переніс інфаркт, постійно існує ризик повторного серцевого нападу.

Вчені в усьому світі давно шукають спосіб допомогти людям, які пережили інфаркт міокарда. Але, на жаль, клітини серця, на відміну від багатьох клітин в нашому організмі (наприклад крові, шкіри, волосся), не мають можливості відновлюватися. Досягнення науки безсилі перед цим фактом. Так вважалося до цих пір, але фахівці з науково-дослідного університету в Ізраїлі та інституту кардіологічних досліджень в Сіднеї, здається, змогли його спростувати.

Кардіоміоцити – це м’язові клітини серця. При розвитку інфаркту міокарда в міокарді формується вогнище некрозу, де клітини без доступу кисню гинуть. Унаслідок на цьому місці формується рубцева тканина, яка заважає серцю працювати нормально. Рубцеві зміни можуть ставати причиною розвитку фатальних аритмій та інших серцево-судинних ускладнень. Тому вчені кинули всі сили на розробку способу відновлення кардіоміоцитів.

У ході дослідження пильну увагу вчених заслужили рептилії саламандри і рибки Даніо. Ці істоти взагалі давно викликають великий інтерес вчених, тому як пошкоджені клітини серця, та й взагалі всього організму, у них відновлюються протягом усього життя. У людини розростання тканини серцевого м’яза відбувається за рахунок поділу кардіоміоцитів в ході розвитку ембріона, а незабаром після народження основна маса кардіоміоцитів втрачає здатність до проліферації, і подальше зростання міокарда відбувається за рахунок гіпертрофічного збільшення об’єму вже існуючих клітин. У саламандр, навпаки, при будь-якому пошкодженні нові кардіоміоцити утворюються з більш ранніх клітинних форм, і, хоча у них не трапляється інфарктів, вони можуть відновлювати серце після незначних кардіоваскулярних подій.

Після довгих експериментів вченим вдалося запустити подібний механізм відновлення в серцевих клітинах гризунів. Виявилося, що протягом двадцяти днів після народження у мишей (протягом семи днів у людини) виробляється особливий білок нейрегулін 1 (NRG1), під впливом якого у них в перші дні життя здатні відновлюватися кардіоміоцити.

Для підтвердження отриманих даних дослідники обробили кардіоміоцити тварин препаратом NRG1. При поновленні вироблення нейрегуліна серцевий м’яз набув здатності відновлення. У гризунів, які перенесли серцевий напад, серцевий м’яз після повторного запуску вироблення гормону відновлювався до стану, який був до інфаркту. Але святкувати перемогу виявилося рано. У результаті такого впливу серцеві клітини продовжували розмножуватися протягом тижня, а потім ефект сходив нанівець. Уповільнення процесів регенерації відбувалося навіть при достатній кількості NRG1.

Професор Ельдад Цахор з інституту Вейцмана в Ізраїлі визначив, що, крім нейрегуліна, велику роль у розвитку хвороб серця і судин відіграє білок ERBB2. Це унікальний рецептор, який здатний передавати сигнали всередину клітини. Як правило, він працює спільно з нейрегуліном. Зазнавши невдачі з NRG1, фахівці вирішили розібратися, чому серцеві клітини зупинили своє ділення. І виявилося, що кардіоміоцити, в яких не було рецептора ERBB2, не здатні ділитися навіть у присутності білка NRG1.

З’ясувавши, яке значення для регенерації клітин серця має білок ERBB2, вчені вирішили спробувати активувати цей білок у гризунів після штучно спровокованого інфаркту. Як не дивно, але ця ідея спрацювала. Вчені виявили, що вони дійсно можуть «включити» ERBB2 у мишей через короткий проміжок після індукованого інфаркту і отримати майже повну регенерацію серця протягом декількох тижнів. Після такого експерименту серце лабораторних тварин повністю поверталося до попереднього стану!

Цікаво також, що як великі, так і вкрай низькі дози ERBB2 надавали негативний вплив на роботу серця. Під час досліджень вчені спочатку створили мишей майже без рецептора ERBB2, а потім вводили значну кількість білка дорослим особинам. Результати були красномовними. У першому випадку у мишей була надзвичайно мала кількість кардіоміоцитів, а наявні клітини серця були дуже тонкими і не регенерувалися. А в другому випадку серцевих клітин вийшло так багато, що утворилося гігантське серце, не здатне забезпечити кровотік. Звідси дослідники зробили висновок, що тривалість активації ERBB2 повинна суворо контролюватися.

Вчені сподіваються, що в найближчому майбутньому можна буде «включити» ERBB2 на короткий період в серці дорослої людини після серцевого нападу і тим самим запустити процес повної регенерації його клітин, уникнувши утворення рубця. Протягом кількох найближчих років дослідники зможуть перейти до клінічних випробувань, а поки продовжують роботу в даному напрямку.

Ніс і мозок людини тісно взаємопов’язані:

коли ніс закладений, мозок відключений.

(Ганна Дуварова)

Скоро прийдуть холоди, і половина українців традиційно дістане носовички. Щоб бути до цього моменту у всеозброєнні, 25 вересня провідні лікарі-отоларингологи Полтавської та інших областей зібралися в місті Комсомольськ Полтавської області, щоб в рамках Обласної медичної конференції обговорити актуальні проблеми оториноларингології.

Кожен отоларинголог знає, що з настанням осені приходить сезонний спалах ЛОР захворювань. Один з найпоширеніших діагнозів – риносинусит – захворювання, що виникає внаслідок запальних процесів у слизовій оболонці навколоносових пазух і носової порожнини. Захворюваність риносинуситом за останні 10 років збільшилася в 2 рази, і найбільше число хворих припадає на вік від 18 до 55 років.

Лікуванню риносинуситов і була присвячена Полтавська обласна конференція лікарів-оториноларингологів під назвою “Орбітальні ускладнення риносинуситів”. Захід проходив у головному залі Комсомольського міськвиконкому. До участі у конференції були запрошені фахівці з міст і районів Полтавської області, а також фахівці з Харківської, Черкаської та Чернігівської областей. Крім ЛОР-лікарів, на заході були присутні офтальмологи, терапевти і педіатри.

Конференцію відкрила заступник міського голови міста Комсомольська Надія Дмитрівна Угнічева. Вона привітала учасників заходу та розповіла про реформи, вже проведені і заплановані у медичній сфері міста, і систематизацію технологічного процесу в міській галузі охорони здоров’я. Потім був виступ головного ринолога країни, академіка Міжнародної академії отоларингології, доктора медичних наук, завідувача кафедри оториноларингології з пропедевтикою хірургічної стоматології Української медичної стоматологічної академії, професора Безшапочного Сергія Борисовича під назвою “Сучасні аспекти лікування риносинуситів”. У своєму виступі він говорив про те, що гострий риносинусит в основному є ускладненням ГРВІ і часто закінчується хронічним бронхітом, пневмонією або навіть астмою. І головне завдання лікаря – не допустити ускладнень, правильно діагностувати захворювання і виявити причини його виникнення.

На фотографії Надія Дмитрівна Угнічева і Безшапочний Сергій Борисович

Доповідь на тему “Орбітальні ускладнення риносинуситів. Діагностика та лікувальна тактика” представив фахівцям лікар-отоларинголог вищої категорії, кандидат медичних наук, хірург, доцент кафедри оториноларингології з пропедевтикою хірургічної стоматології Української медичної стоматологічної академії Лобурець Валерій Васильович.

Лікар-отоларинголог вищої категорії, головний позаштатний обласний фахівець, завідувач отоларингологічним відділенням Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М. В. Скліфосовського Безега Михайло Іванович свій виступ присвятив гострим мастоїдитам. У доповіді під назвою “Гострі мастоїдити. Лікувальна тактика в залежності від характеру перебігу запального процесу” він розповів про сучасні методики лікування, що застосовуються лікарями в різних ситуаціях при гострому мастоїдиті. У своєму виступі Михайло Іванович приділив особливу увагу вибору препарату для лікування мастоїдиту. На його думку, для лікаря оториноларинголога найбільш оптимальний вибір серед антибіотиків – цефалоспорин третього покоління Лопракс, а при необхідності застосування препарату групи глюкокортикостероїдів він рекомендував лікарям зупинити вибір на препараті Лоракорт. Крім того, фахівець нагадав про необхідність призначення пробіотиків в якості супутньої терапії, серед яких зазначив препарат Лактен.

На фото Безега Михайло Іванович

ТМ ФарсіФарм не могла пропустити таку важливу подію у вітчизняній медицині. Нашу компанію на конференції представляла медичний представник ТМ ФарсіФарм по місту Полтава та Полтавській області Боркунова Ольга. Вона спілкувалася з фахівцями, надавала інформацію про препарати ТМ ФарсіФарм, які найбільш підходять для застосування в області оториноларингології, відповідала на запитання докторів.

На фото Безшапочний Сергій Борисович і Боркунова Ольга

Конференція дозволила лікарям підготуватися до сезонного напливу пацієнтів із запальними захворюваннями ЛОР-органів, почути думки авторитетних колег і поставити їм запитання. Крім того, фахівці змогли обговорити загальні проблеми медицини, такі як підняття рівня довіри громадян до лікарів і необхідність заборони продажу антибіотиків в аптеках без рецепта.

Жовтіє листя на тополі.

Летять у синяві хмарки.

Відкриті навстіж двері в школі —

Ідуть до школи першачки.

 

1 вересня. Урочиста шкільна лінійка, величезні букети осінніх квітів, білосніжні банти, святкові вбрання і море веселих дитячих посмішок. В руках у першачків новенькі портфелі, вщерть набиті зошитами та підручниками. Допитливі кирпаті носики малюків визирають з заднього ряду, щоб трохи краще побачити і почути свій перший шкільний дзвінок. Він, звичайно, буде дзвеніти щороку, выдміряючи додані кілограми, сантиметри і отримані знання. Але ж перший дзвінок у першому класі – це момент воістину унікальний.

Нам стало дуже цікаво, чим запам’ятався День знань для наших співробітників, тому ми попросили їх поділитися спогадами про їх перше вересня, перший дзвоник їх дітей або історіями зі шкільного життя.

Нескладно впізнати в гарненькій першокласниці на фотографії нашу Надійку Клименко.

А ось що вона сама розповіла нам про свій перший День знань:

“Моє перше 1-ше вересня? Я його не пам’ятаю. Випускний в садку пам’ятаю, а 1-й дзвінок немає.Добре, що є фотографії. З них пам’ятаю: банти, білий фартух, нові босоніжки, подаровані бабусею, сусідський хлопчик, який пішов зі мною в перший клас, хоча профілонив випускну групу в садочку (зрадник). А ще – ранець. Червоний, на двох засувках, з кишенями і намальованим космонавтом і, звичайно ж, БУКВАР.

Провчившись всього тиждень, я поїхала в піонерський табір. Там подумали про те, що погано відривати дітей від навчального процесу та проводили заняття для відпочиваючих. Не врахували вони одного, що серед дорослих дітей і підлітків загубиться один першокласник. Мій перший клас розпочався з вивчення матеріалу другого класу. Повернувшись з табору, я знала таблицю множення на 2 і прочитала «Казку про царя Салтана» (спасибі братові, який ще в садочку навчив мене читати, і нехорошій тітоньці-математичці, на зло якій я все-таки вирішувала завдання для 2-го класу ).”

Наступними фотографіями поділився з нами Коля Сапронов. На першому фото Коля першокласник (1991 рік). Як він жартівливо підписав фотографію, “Першокласник стандартного зросту і квітка акселерат”. А троянда дійсно величезних розмірів! Молодець, Коля, вірний хід: приголомшити вчителя з першої зустрічі і моментально заслужити тепле ставлення і прихильність!

Друге фото зроблено через чотири роки. Поруч з мамою стоїть вже подорослішавша, серйозна і зосереджена дитина, погляд відображає прагнення до знань. Хоча ми-то знаємо, це тільки фото, насправді дитяче завзяття і непосидючість нікуди не поділися, і в цьому нас щодня переконує вже дорослий Микола. Дивлячись на цю фотографію, він згадує п’ятий клас і свої перші кросівки Адідас.

Наступне фото надіслала нам Стебловська Таня. На ньому зображений парад жовтеняцьких військ в 1986 році в місті Кролевець Сумської області. Нарядні і веселі учні середньої школи №1 бадьоро крокують під звуки популярної в їх дитинстві пісеньки:

Орлята учатся летать,

Им салютует шум прибоя,

В глазах их – небо голубое…

Ничем орлят не испугать,-

Орлята учатся летать.

 

Они сумеют встретить горе,

Поднять на сильных крыльях зори.

Не умирать, а побеждать

Орлята учатся летать

Наша Таня – мила дівчинка з пишними білими бантами по центру в першому ряду.

Шкільні роки… Так, це дійсно було незабутньо: хороші й погані відмітки, радісний сміх і гіркі сльози, перше кохання і, звичайно ж, друзі. Безтурботне дитинство з його радісними моментами, веселими і яскравими подіями, першими дитячими “проблемами”, які, як з’ясовується пізніше, насправді і не проблеми зовсім. А це завмирання серця і відчуття повного щастя при одній тільки згадці звітного слова… ка-ні-ку-ли! Шкільні роки назавжди залишили після себе відчуття радості і щастя в нашому серці.

Фотографією свого першого Дня знань поділилася з нами Хохлова Альона. Ошатна шкільна форма, білий фартух і святкова зачіска, прикрашена бантиками – гордість читається на маленькому дитячому личку. Сьогодні Альонка стала ученицею і перед нею відкривається нова сторінка життя – шкільна пора, яка буде наповнена яскравими враженнями, корисними знаннями і дивовижними відкриттями.

Ще одна красуня-першокласник – наша Анечка Хролікова. У день, коли було зроблено це фото, вона перший раз переступила шкільний поріг. Таке гарненьке дитяче личко, але який разюче тямущий погляд. Відразу видно, дитина дуже хоче вчитися. Школу Анюта закінчить зі срібною медаллю, а улюбленими в неї будуть уроки алгебри і геометрії! А крім шкільної програми, з першого класу вона буде займатися ще й музикою – грою на фортепіано.

Перше вересня для будь-якої дитини – це незабутня подія. Якщо для батьків це привід подумати про те, як виріс їх малюк, усвідомити, що він переходить у нове, майже доросле життя, посумувати про те, як швидко летить час, то для дитини – це, в першу чергу, можливість повеселитися і відчути себе в центрі уваги. Представляємо, скільки радості було у маленького Толіка Чорнобая, якому в його перший День знань пощастило потрапити в газету! Його неважко впізнати на фотографії з газети в хлопчикові ліворуч на передньому плані. Ось що він розповів нам про це фото:

“Якщо зараз мало не в кожній прасці вбудована камера для фотозйомки, у нас є можливість фотографувати які завгодно події, і цим уже нікого не здивуєш, то 30 років тому фотоапарати були не в кожній родині. У моїй родині його теж не було, а фотографію зробив кореспондент місцевої газети. Ось так я потрапив на першу шпальту місцевого таблоїду «Ленінський прапор». Фотокопія самої газети додається, текст читабельний, тому кому цікаво, може почитати, про що писали в газетах 30 років тому.”

Здається, ще зовсім недавно батьки за руку вели нас в перший клас. І ось вже ми ведемо своїх дітей на їхню першу шкільну лінійку! Між попередньою і наступними фотографіями різниця 30 років. Тільки в цьому році в перший клас пішов вже синочок Толі Гліб.

Ще один тато цього року в перший раз за багато років побував у школі – Балута Олександр повів на урочисту лінійку свою доньку Катюшу. У перший клас Катюшу проводжають всією сім’єю: і мама з татом, і бабуся, і молодша сестричка Віолета.

А ось і перший день за шкільною партою. Дітлахам ще належить познайомитися, подружитися, адже попереду у них цікавий і захоплюючий, але в той же час дуже важливий етап життя – шкільне життя. Підручники і зошити, уроки і перерви, домашні завдання та контрольні – весь цей непростий шлях вони пройдуть разом, щоб через 12 років покинувши школу, відправитися у доросле життя.

Хвороба – час, який дається для того,

щоб зробити висновки.

(Лууле Віілма)

Вік живи, вік учись – говорить давня мудрість. Закінчилися літні канікули, і вересень традиційно починає вервечку наукових зустрічей фахівців різних медичних спеціальностей. 22 вересня в актовому залі Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського НАМНУ в Києві проходило Наукове товариство інфекціоністів Києва та Київської області.

Захід зібрав лікарів інфекціоністів, а також лікарів-інтернів міста та області. Зі вступним словом до всіх присутніх звернулася доктор медичних наук, старший науковий співробітник, професор Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського, заслужений лікар України Руденко Антоніна Олексіївна. Цікаву доповідь на тему “Лікування кліщового бореліозу” підготувала очна аспірантка Луценко Вікторія Юріївна. У своєму виступі вона розповіла про це небезпечне інфекційне захворювання, що передається кліщами і має схильність до хронічного і рецидивуючого перебігу і переважного ураження шкіри, нервової системи, опорно-рухового апарату і серця. Основний упор доповідач зробила на лікування бореліозу за допомогою цефалоспоринів третього покоління, серед яких зазначила застосування препарату Лораксон, в тому числі в режимі пульс-терапії. Луценко В. Ю. розповіла про переваги Лораксону по відношенню до інших препаратів і досвід його застосування в практиці лікарів інфекціоністів.

ТМ ФарсіФарм на заході представляли продакт-менеджер ТМ ФарсіФарм Нафієва Сусана, регіональний менеджер ТМ ФарсіФарм Штокайло Богдан і медичний представник ТМ ФарсіФарм по місту Київ та Київській області Марчук Інна. Нафієва Сусана представила фахівцям доповідь на тему “Пробіотики при антибіотикотерапії”. У своєму виступі вона розповіла про препарат Лораксон як антибіотик з широким спектром дії, який широко застосовується при інфекційних захворюваннях, у тому числі при кліщовомубореліозі. В рамках своєї доповіді вона зробила акцент на застосуванні сучасного комбінованого пробіотика Лактен під час антибіотикотерапії, його властивостях та перевагах. Лактен – новий комбінований пробіотик від ТМ ФарсіФарм, який виробляється в Канаді.

У такій галузі медицини, як інфектологія, не обійтися без широкого спектра лікарських засобів. Лікарі з великим інтересом сприйняли інформацію і про інші препарати ТМ ФарсіФарм, такі як Лопракс і Зоксіцеф, прагнучи дізнатися якомога більше про можливості їх застосування у своїй лікарській практиці, про схеми і дозування.

Наукові товариства лікарів сприяють підвищенню рівня медичної підготовки фахівців і впровадженню в практику передового досвіду та сучасних досягнень науки. Минуле товариство об’єднало фахівців і дало можливість колегам обмінятись досвідом. Крім того, воно дозволило майбутньому поколінню лікарів почути більш досвідчених колег, а деяким з них заявити про себе як про молодих і перспективних початківцях.

Великий інтерес в медичному співтоваристві викликало відкриття українських дослідників. Протягом трьох років група вчених кафедри інформаційно-вимірювальних технологій і систем Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут” (ХПІ), співробітники Харківського НДІ загальної та невідкладної хірургії Академії медичних наук України та Харківського медичного університету вивчали ріст клітин в людському організмі під впливом фізичних навантажень і зробили відкриття в галузі біофізики.

Давно відомо, що ріст м’язової маси людині забезпечує молекула АТФ, або аденозинтрифосфорна кислота. Вона міститься в цитоплазмі кожної клітини, а також в мітохондріях, хлоропластах і ядрах і поставляє енергію для більшості реакцій, що відбуваються в клітині. Молекула АТФ – універсальне джерело енергії, яке забезпечує не тільки протікання багатьох біологічних процесів, а й зростання м’язової маси (анаболізм).

У дослідженнях брали участь: доктор медичних наук В. Бойко, доктор біологічних наук В. Жуков, доктор медичних наук П. Замятін, доктор технічних наук П. Щапов, доктор біологічних наук Є. Климова і кандидат біологічних наук В. Невзоров. Вченим вдалося з’ясувати, чому під впливом постійних силових навантажень відбувається активний ріст клітин. Справа в тому, що при зовнішніх впливах відбуваються постійні механічні деформації рідкокристалічних структур клітинних мембран. Це, у свою чергу, викликає вплив на клітини слабкими електричними потенціалами, зумовленими п’єзоелектричним ефектом. Під впливом цих електричних потенціалів і відбувається синтез хімічної речовини АТФ у клітинах. Дослідники назвали це явище п’єзобіосинтезом.

П’єзобіосинтез – явище, яке полягає в синтезі органічних речовин під впливом п’єзоелектрики і викликає у рідинно-кристалічних структурах клітин, переважно біологічних мембранах, при їх механічних деформаціях обумовлене перетворення механічних напружень в хімічну енергію органічних, в тому числі,фосфороутримуючих речовин, які беруть участь у синтезі ліпідів, білків і вуглеводів.

Вчені вважають своє відкриття найбільш корисним для ранньої діагностики онкозахворювань. Виявилося, що ефект п’єзобіосинтеза по-різному проявляється в здорових і хворих клітинах, тому для досліджень досить виміряти пьезобіопотенціал клітин при дії механічних навантажень (наприклад, помістивши зразок крові в центрифугу). Учені провели ряд експериментів, в ході яких вивчали пьезобіопотенціали клітинних мембран при статичних та динамічних навантаженнях. В якості досліджуваних зразків вони брали клітини крові, печінки і сполучної тканини.

Досліди показали, що новий метод діагностики має набагато вищу чутливість у порівнянні з тими, що використовуються сьогодні. Можливість помилки мінімальна, тому що при наявності онкозахворювань пьезобіопотенціал клітин клітинних мембран перевищує норму в 10 разів! Таким чином, досить просто взяти у пацієнта аналіз крові, щоб виявити розвиток онкологічних захворювань на ранніх стадіях.

Дослідження українських вчених отримали підтвердження своєї значущості в 15-ти патентах, а також завдяки позитивним експертизам, в числі яких і міжнародні. Міжнародна академія авторів наукових відкриттів і винаходів нагородила дослідників дипломом і підтвердила встановлення наукового відкриття «Явище п’єзобіосинтеза в біологічних тканинах», рішенням Президії РАПН автори нагороджені пам’ятними медалями Академії «Автору наукового відкриття», а Європейська академія природознавства нагородила авторів орденами. Таке визнання говорить про те, що відкриття українських вчених має велике значення в галузі медицини та біології, відкриває нові можливості у сфері біотехнологій. Адже до цього вчені використовували тільки хімічний шлях для перетворення енергії в живих клітинах, а сьогодні, завдяки нашим вченим, стало відомо, що це можна зробити і механічно – деформуючи клітину.

Зараз фахівці зайняті створенням переносної інформаційно-вимірювальної установки для експрес-діагностики онкозахворювань на гранично ранній стадії їх виникнення та розвитку.