Категорія: Новини та події

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

Андрій Малишко

З розвитком суспільства багато українських народних традицій та звичаїв відходять у небуття. Але вишитий рушник і донині відіграє особливу роль в житті українців. Рушник – це символ України, предмет гордості нашого народу.

Здавна український рушник мав не тільки естетичне призначення, але і був неодмінним атрибутом повсякденного життя людей і прикрасою їхнього побуту. Жодна важлива подія в житті людей не обходилася без рушників: вони супроводжували людину протягом усього життя як в радості, так і в горі. Це – оберіг, адже у візерунках рушників збереглися прадавні магічні знаки, що несуть у собі захист від усього злого і нечистого, образи добра і краси, символічне значення кольорів.

Для того, щоб відродити інтерес до традиції вишивки українського рушника, ми в компанії «Медвестснаб» провели конкурс під назвою «Покажи нам свій рушник!». Співробітники з радістю відгукнулися на нашу витівку. Завдяки конкурсу ми дізналися, що наші співробітниці шанують традиції свого народу, які передали їм матері та бабусі. Вони не тільки дбайливо зберігають старовинні рушники, що переходять від покоління до покоління, а й самі продовжують своїми руками творити історію і духовну спадщину свого роду.

Наша співробітниця з Києва Хохлова Олена для участі в конкурсі дістала зі скрині своєї бабусі по маминій лінії Олександри Григорівни Горобець два надзвичайно красивих рушника. Олена згадує, як її бабуся прикрашала цими рушниками ікони та портрети, які висіли на стінах її будинку, накривала подушки, складені гіркою на ліжках. Перед Великоднем всі рушники та інші вишиті текстильні речі пралися і прасувалися. Олена дуже добре пам’ятає, яким ошатним і затишним був будинок бабусі, прикрашений рушниками.

Перший рушник, представлений на фото вгорі, виконаний технікою «хрест». На ньому зображений вінок, під яким вишита смужка з квітів. Другий рушник (на фото розташований нижче) виконаний технікою «тамбурний шов» і «художня гладь». На рушнику зображено букет з польових квітів. Оригінальною його прикрасою служить зв’язана гачком облямівка, пришита на кінцях. Ці рушники були створені приблизно в 1960 – 1965 роках.

Олена дуже радіє, що завдяки конкурсу вона знайшла і «дістала на світ Божий» давно складені в скриню і несправедливо забуті прекрасні рукотворні вироби її бабусі, доторкнулась до історії своєї родини, а також з великим інтересом поринула в історію стародавнього українського ремесла. Олена також зізналася, що тепер у неї в планах вишити рушник для сина і вишиванку для чоловіка.

Для участі в конкурсі наша співробітниця з Миколаєва Артюхова Ольга представила весільний рушник. Ольга каже, що весільний рушник символізує дорогу життя, тому полотнище його має бути цілим і безперервним, як життя. Центр рушника обов’язково повинен залишатися порожнім, без вишивки – це Боже місце, тому, стаючи на рушник, молоді отримують благословення згори. Починають вишивку з правого кінця – це чоловіча сторона, і вона має позитивний енергетичний заряд. На цю сторону в майбутньому стане наречений. Відповідно лівий кінець – жіночий, вишивається останнім і на нього стає наречена. Ольга радить вишивати тільки той малюнок, який припав тобі до душі. Таким чином ти помножуєш позитивну енергію, яку вкладаєш у вишивання весільного рушника.

Ще з давніх часів українські майстрині вкладали у вишивку душу, ставлення до життя, свої мрії та побажання благополуччя, щасливої ​​долі тим, хто переступив поріг самостійного життя, тим, кого проводжали в далекі походи, і тим, кого зустрічали з хлібом – сіллю.

Кількість приготованих дівчиною рушників показувала її працьовитість. Якщо про дівчину говорили, що вона «рушників не придбала», то мова йшла про ледащо, а якщо «скриня повна рушників», – це свідчило про хазяйновитістьнареченої, її заможність, багатство.

Наша співробітниця з Ужгорода Деяк Наталя показала нам надбання своєї сім’ї. Справжнє багатство – три прекрасних рушника, одному з яких вже близько 100 років! Рушники Наталії – на фото праворуч.

Ревякіна Катерина з Вінниці представила нам рушник, який вишила і подарувала їй бабуся. Він вишитий в техніці простого хреста, візерунок – більш сучасний варіант орнаменту “букет” (основна композиція), а на кінці полотна візерунок – гілочка, в якій повторюються елементи букета. У цьому рушнику поєднуються 2 види рукоділля: крім вишитого візерунка, мереживо на кінцях. Воно теж зв’язане вручну, гачком.

Катерина дбайливо зберігає бабусин рушник, тому що це не тільки пам’ять про бабусю, а й символ рідного дому, символ вірності своєму роду, який передаватиметься далі з покоління в покоління.

Наша співробітниця з Чернігова Коновалова Оксана теж з великою пошаною і трепетом ставиться до українських народних традицій. Вона знає все про історію такого улюбленого народного атрибуту, як рушник, і про техніки виконання вишивки. Оксана розповідає, що, крім самого орнаменту, його форми і розташування, величезне значення має колір ниток, якими він вишитий. Червоний колір символізує любов і радість, чорний – смуток і печаль, синій несе здоров’я, а зелений – багатство, вишивка коричневими нитками показує повагу до рідної матінки-землі, жовтий символізує сонце і добробут, а рожевий дарує мрії і надію на краще. Вишивка білим кольором по білому – запорука чистого духу і здоров’я.

Катерина і Оксана, за рішенням журі, розділили між собою 3-е місце у нашому конкурсі.

Наша співробітниця Боровкова Наталя зовсім недавно знайшла на горищі батьківського будинку рушник і чотири серветки, вишиті її матір’ю. Ці речі зберігають пам’ять про незвичайно працьовиту жінку, яка в непростий післявоєнний час після важкої роботи знаходила сили і час вишивати. Основам вишивки її навчила бабуся, Варвара.

Наталя з гордістю демонструє, як копітко і якісно виконаний рушник: вишивка майже однакова і з обличчя, і з вивороту, а малюнок на серветці не зашкодило навіть використання її для миття посуду. Чотири серветки повторюють елементи малюнка на рушнику, а їх краї підрублені і оброблені в техніці «мережка». Знайшовши такі скарби, Наталя була дуже щаслива і забрала їх до себе додому.

Наталя розповідає, що коли вона була маленькою, мама вчила її шити і хрестиком, і гладдю, але тоді у дівчинки не виявився талант до вишивки. Проте зараз у неї цей талант раптом прокинувся, і Наталя почала вишивати… бісером!

В якості конкурсної роботи майстриня представила власноруч вишитий бісером великодній рушник, на якому в центрі зображено храм, а з боків – квіткові візерунки. Краї рушника Наталія підрубила і прикрасила бахромою.

Журі конкурсу присуджує нашій рукодільниці почесне 2-е місце.

А перемогу в конкурсі ми віддаємо Стебловській Тетяні із Сум. Тетяна представила рушник, який вишила сама в якості приданого для хрещениці. Рушник виконаний у техніці «рахунковий хрест», а орнамент має глибокий символізм і несе сакральний зміст. Троянду здавна вишивають для нареченої, вона символ краси і любові, дуб – символ Роду, знак чоловічої сили та енергії, калина – символ безсмертя роду, довголіття сім’ї, а виноград – символ багатства, достатку й родючості, які повиннісупроводжувати чоловіка і його сім’ю протягом життя. У слов’ян виноград вишивали з боку нареченого. Виноградна лоза також є символом плодючості.

Журі гідно оцінило красу виробу і складність виконаної Тетяною роботи. Тож вітаємо переможця!

На закінчення хотілося б сказати: не забувайте наші традиції, зберігайте та передавайте своїм дітям і онукам вишиті рушники. Ці обереги пройшли крізь століття і зараз символізують чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх дітей, до всіх, хто не черствіє душею. “Нехай стелиться вам доля рушниками!” – кажуть, бажаючи людям щастя, добра, миру, злагоди і любові.

Иные времена несут иные нравы,

И что-то каждый день теряем на бегу,

А я люблю тебя, красавица Полтава,

И радость наших встреч я в сердце берегу.

(Юрій Мушкало)

18-20 травня 2014 року в місті Полтава проходила щорічна традиційна конференція Українського наукового медичного товариства лікарів-оториноларингологів під назвою «Фармакотерапія та хірургічні методи лікування в оториноларингології». Організаторами конференції виступили Міністерство охорони здоров’я України, Національна академія медичних наук України, ДУ «Інститут оториноларингології імені професора О. С. Коломійченка НАМН України», ВГУЗ «Українська медична стоматологічна академія», Українське наукове медичне товариство лікарів-оториноларингологів і Полтавське обласне товариство лікарів-оториноларингологів.

У програмі конференції були виділені чотири основні блоки. Свої доповіді учасники представляли під час засідань під назвами: «Фармакотерапія та хірургічні методи лікування запальних та алергічних захворювань носа і навколоносових пазух», «Новітні технології в діагностиці та лікуванні ЛОР-онкологічних захворювань», «Діагностика і лікування захворювань глотки і гортані», а також «Діагностика і лікування захворювань органу слуху та вестибюлярного апарату» .

У своїх виступах учасники заходу піднімали найбільш актуальні теми для сучасної вітчизняної оториноларингології. З виступом на тему «Сучасні уявлення про роль мукозального імунітету в антиінфекційній резистентності» засідання відкрили академік НАМН України, директор ДУ «Інститут оториноларингології імені професора О. С. Коломійченка НАМН України», д. м. н., професор Заболотний Д. І. ід. м. н., професор Мельников О. Ф. з міста Київ. Академік НАМН України,головний отоларинголог України, завідувач кафедри оториноларингології Української медичної стоматологічної академії, д. м. н., професор Безшапочний С. Б. з міста Полтава представив доповідь на тему «Сучасна антибіотикотерапія тонзилофарингіту: що змінилося?». Виступ на тему «Роль і місце антигістамінних препаратів у лікуванні алергічного риніту» представив завідувач кафедри оториноларингології Одеського національного медичного університету, д. м. н., професор Пухлик С. М. з міста Одеса. З доповіддю на тему «Сучасна тактика місцевого лікування фарингітів» виступив завідувач ЛОР кафедрою Вінницького національного медичного інституту ім. М. І. Пирогова, д. м. н., професор Кіщук В. В. з міста Вінниця. Лікар-онколог, оториноларинголог, дитячий оториноларинголог вищої категорії, д. м. н., професор Івано-Франківського національного медичного університету Попович В. І. з міста Івано-Франківськ представив гостям конференції доповідь на тему «Місцеве лікування отиту у дітей 6-12 років».

Зрозуміло, ТМ ФарсіФарм не могла пропустити подію такого масштабу у вітчизняній медицині. Гостям конференції була надана можливість ознайомитися з інформацією про рецептурні препарати Лопракс, Зоксіцеф, Лорікацин, Лораксон, Лоразидим, Ексипім, Лоракорт і фітопрепарат Тонзігол. Керівник служби просування ТМ ФарсіФарм Хохлова О. В., продакт-менеджер ТМ ФарсіФарм Долока В. І. та медичний представник ТМ ФарсіФарм по Полтаві та Полтавській області Боркунова О. В. відповідали на питання фахівців щодо переваг застосування препаратів ТМ ФарсіФарм в практиці ЛОР-лікаря і подавали повну інформацію про способи і схеми їх застосування.

На фото праворуч – головний позаштатний сурдолог департаменту охорони здоров’я Київської області, кандидат медичних наук, дійсний член Російської академії голосу, представник України в Європейській федерації аудіологічних спільнот Голубок-Абизова Т. М., ліворуч – лікар-оториноларинголог міської лікарні № 2 міста Маріуполь Зубенко А. О., в центрі – керівник служби просування ТМ ФарсіФарм Хохлова О. В.

Полтавська конференція зібрала ЛОР-спеціалістів з усіх куточків України. Такий захід дав можливість дати оцінку роботи українських фахівців в області оториноларингології за минулий рік, обговорити основні сучасні підходи до лікування захворювань вуха, горла і носа, поділитися набутим досвідом з колегами та отримати нові знання для застосування у своїй лікарській практиці.

Мой город Сумы, словно в ожиданье

Стоишь как витязь, Господом храним.

Мне кажется, что снова утром ранним

Иду по светлым улочкам твоим.

(Юрий Юрукин)

16 квітня 2014 року в гостинному місті Суми проходило Обласне товариство ЛОР-фахівців. У заході взяли участь лікарі-оториноларингологи лікувально-профілактичних закладів міста Суми, центральних районних лікарень Сумської області, наукові співробітники медичних університетів з Сумської та інших областей України.

В ході заходу обговорювалися новітні технології в лікуванні захворювань вуха, горла і носа, отримані завдяки досягненням останніх років. Доповіді фахівців стосувалися різних областей оториноларингології, основними темами стали: оптимізація діагностики та лікування ЛОР-патологій, сучасні проблеми дитячої оториноларингології, медикаментозна терапія ЛОР-захворювань, профілактика бактеріальних ускладнень при підготовці до операцій на ЛОР-органах.

ТМ ФарсіФарм також брала участь в Обласному суспільстві ЛОР-спеціалістів в місті Суми. З доповіддю на тему «Антибіотикотерапія в сучасних умовах» виступив регіональний менеджер ТМ ФарсіФарм Штокайло Б. І. У своєму виступі він висвітлив основні переваги використання препаратів ТМ ФарсіФарм Зоксіцеф, Лопракс і Лоракорт в практиці ЛОР-спеціаліста. Виступ Штокайло Б. І. зацікавив лікарів і викликав ряд питань і обговорень. На фото зліва доктор медичних наук, завідувач кафедри оториноларингології Харківської медичної академії післядипломної освіти, професор Гарюк Г. І., праворуч – регіональний менеджер ТМ ФарсіФарм Штокайло Б. І.

Сумське обласне товариство лікарів-оториноларингологів стало хорошим майданчиком для обговорення досягнень сучасної медицини. Отриманий досвід дозволить фахівцям краще орієнтуватися в новітніх технологіях лікування захворювань вуха, горла і носа.

Запальні захворювання верхніх дихальних шляхів та вуха в структурі загальної захворюваності населення стабільно займають друге місце. У переважній більшості випадків захворювання ЛОР органів найчастіше пов’язані з інфекційними хворобами, тому весна – традиційний час загострення цих захворювань. Причина тому – ослаблення імунітету і часті переохолодження, внаслідок чого організм стає схильним до згубного впливу інфекцій.

Актуальним проблемам оториноларингології була присвячена Обласна науково-практична конференція ЛОР-лікарів, яка проходила в місті Чернігів 28 березня 2014 року. На конференцію були запрошені обласні фахівці, а також гості з міста Київ.

Зі вступною промовою до учасників конференції звернувся ведучий ЛОР-спеціаліст СвєтлєйшийА. М., після чого представив доповідь, в якій підбив підсумки роботи ЛОР-служби за 2013 рік. Далі свої доповіді представляли обласні фахівці, а також запрошені гості з Києва – науковці ЛОР-кафедри Київського Національного медичного університету, співробітники Київського інституту отоларингології. Основними темами, які обговорювалися в ході заходу, стали: сучасні методи діагностики і терапії захворювань ЛОР органів, хронічні захворювання ЛОР органів, хірургічні методи лікування захворювань, дитяча оториноларингологія, онкологія ЛОР органів, а також алергологія та імунологія в оториноларингології.

ТМ ФарсіФарм також брала активну участь у заході. Доповідь продакт-менеджера ТМ ФарсіФарм Долоки В. І. була присвячена антибіотикотерапії інфекційних захворювань ЛОР органів. У ньому Долока В. І. висвітлив головні переваги застосування препаратів ТМ ФарсіФарм Зоксіцеф, Лоракорт і Лопракс в практиці ЛОР-спеціаліста. Виступ продакт-менеджера викликав великий інтерес в учасників та гостей конференції.

Після слухання доповідей фахівці моглиознайомитися з інформацією про переваги використання препаратів ТМ ФарсіФарм Зоксіцеф, Лоракорт, Лопракс і Лораксон в оториноларингології, а також отримати важливу інформацію про дозування, схеми і способи їх застосування. На стендах працювали продакт-менеджер ТМ ФарсіФарм Долока В. І. та медичний представник по місту Чернігів та Чернігівській області Коновалова О. Ю.

Обласна науково-практична конференція ЛОР-лікарів в Чернігові пройшла дуже плідно, слухачі змогли поставити колегам свої запитання, обговорили актуальні проблеми та обмінялися думками.

Весна остаточно вступила в свої права, і природа, розбуджена яскравими сонячними променями, вже починає радувати нас першими молодими пагонами. Весна дуже красива, і це надихає. Прийшов час нам в компанії «Медвестснаб» попрацювати, адже за зиму роботи накопичилося багато.

Озброївшись садовим інвентарем, фарбою та пензлями, співробітники компанії відправилися творити красу навколо нашого офісу. Однією з найголовніших завдань для нас була посадка кущів і квітів: дуже хотілося створити у дворі офісу красиву пишну клумбу, яка буде радувати око і нам, і мешканцям сусідніх будинків. Для цього були закуплені насіння айстр, чорнобривців, берізки, фізалісу та інших квітів, а також кущі форзицій. Перед тим, як приступити до роботи, співробітники підготували план ділянки з докладною схемою розташування кущів та квіткових галявин.

І робота закипіла… Адже коли гріє весняне сонечко і дружний колектив об’єднує єдина мета, то і працюється легко і весело. Тут же утворилася бригада чоловіків, які, озброївшись лопатами, стали бадьоро скопувати землю, щоб підготувати грунт для посадки рослин.

Найбільш досвідчені в садівництві співробітники стали садити квіти, навперебій відстоюючи своє бачення, як краще їх садити і компонувати. Хтось займався поливом. Не забули ми і про дерева, які дбайливо побілили, щоб уберегти від шкідників. Невеликий кований парканчик біля нашого ганку за зиму трохи «постарів», подекуди з нього облізла фарба. Серед співробітників знайшлося чимало охочих його пофарбувати, так що тепер у нього оновлений і доглянутий вигляд.

Після виконаної роботи відчувається невелика, але приємна втома і найголовніше – гордість за свою працю. Потрудившись на славу, так приємно за дружнім столом ділитися враженнями, згадувати курйозні моменти і представляти, скільки радості принесуть через деякий час плоди твоєї праці!

Життя – це інтервал між двома вдихами; той, хто дихає наполовину,

і живе тільки наполовину. Той, хто дихає правильно,

керує всім своїм буттям.

(Давній трактат ХV століття)

20 березня 2014 в місті Полтава відбулася науково-практична конференція під назвою «Актуальні проблеми сучасної пульмонології та фтизіатрії». Захід проходив за підтримки Департаменту охорони здоров’я Полтавської обласної державної адміністрації, вищого державного наукового закладу «Українська медична стоматологічна академія», кафедри фтизіатрії ВДНЗУ «УМСА» та Асоціації фтизіатрів і пульмонологів Полтавської області.

У конференції взяли участь провідні фахівці Полтавської області. Зі вступним словом до учасників конференції звернувся головний терапевт Департаменту охорони здоров’я Полтавської обласної державної адміністрації Шумейко І. Ф. Доповідь на тему «Результати роботи пульмонологічної служби Полтавської області за 2013 рік і перспективи на 2014 рік» представила головний позаштатний пульмонолог області 

Моторна Н. М. Також фахівці представляли інші доповіді, які стосуються актуальних питань пульмонології та фтизіатрії: «Діагностика та тактика ведення хворих на туберкульоз лікарями сімейної медицини» (доктор медичних наук, професор кафедри фтизіатрії Ярешко А. Г.), «Сучасні погляди на діагностику та стандарти лікування ХОЗЛ в реаліях теперішнього часу», «Демонстрація хворого на саркоїдоз, тактика лікування» (завідувач кафедри фізичного виховання і здоров’я, фізичної реабілітації та спортивної медицини, доцент Бойко Д. М.), «Диференціальна діагностика бронхообструктивного синдрому у хворих на туберкульоз і ХОЗЛ, лікування» (доктор медичних наук, професор Бойко М. Г.) та інші.

Торгова марка ФарсіФарм також брала участь у заході. Продакт-менеджер ТМ ФарсіФарм Долока В. І. представив учасникам конференції доповідь на тему «Антибіотикотерапія ХОЗЛ», в якій розповів про принципи антибактеріальної терапії ХОЗЛ, а також охарактеризував можливості застосування нового антибактеріального препарату Зоксіцеф в пульмонології та фтизіатрії . Зоксіцеф – це перший в Україні цефалоспорин ІІІ покоління з новою діючою речовиною цефтизоксим.

ТМ ФарсіФарм демонструвала гостям конференції стенди препаратів Лопракс, Лораксон, Зоксіцеф і Лоракорт. Продакт-менеджер ТМ ФарсіФарм Долока В. І. та медичний представник ТМ ФарсіФарм по Полтаві та Полтавській області Боркунова О. В. надали фахівцям наукову інформацію про можливості застосування препаратів в пульмонології та фтизіатрії.

Полтавська обласна конференція дала фахівцям можливість підвести підсумки і оцінити результати роботи в 2013 році, а також обговорити плани і перспективи на 2014 рік.

Масляна – стародавнє слов’янське свято. Це веселі проводи зими, осяяні радісним очікуванням близького тепла і весняного оновлення природи. Млинці – головне пригощання і символ свята Масляної. Напевно, тому що круглий рум’яний млинець так схожий на спекотне літнє сонце, якого чекали всю довгу зиму.

Ми в компанії «Медвестснаб» вирішили дізнатися у наших співробітників, як вони зустрічають весну, і заодно вивідати їх фірмові рецепти смачних млинців. Адже у кожної сім’ї є свій особливий рецепт приготування млинців. Тому в лютому у нас був оголошений конкурс під назвою «Сімейні рецепти». За умовою конкурсу наші господині і господарі повинні були надіслати в офіс фотографії приготованих ними млинців і рецепти їх приготування.

Наша господиня з Харкова Вознюк Олена готує млинці за дуже оригінальним рецептом. До їх складу входить заварне тісто з додаванням куркуми або шафрану. Такі млинці Олена робить з солодкою і солоною начинками. У солоні кладе або рибну ікру, або сир, або просто подає зі сметаною, а для солодких радить використовувати сироп з пелюсток троянд чиулюблене варення.

У сім’ї нашого співробітника з Херсона Лисенко Олександра теж є улюблений рецепт млинців. Звичайно ж, з секретом…

Олександр не став приховувати його від нас і поділився, що для того, щоб млинці вийшли пухкими, необхідно, крім молока, додати в тісто сильногазовану мінеральну воду. Млинці в сім’ї Олександра – одна з улюблених страв, тому готують їх легко і швидко. Олександр каже: «Якщо пекти на двох сковорідках одночасно, за 30 хвилин виходить така гірка млинців.» (На фото праворуч)

Не багато хто знає, що звичай пекти млинці на Масляну прийшов до нас ще з язичницьких часів. Тоді млинець вважався жертовним хлібом, який приносили в дар богу Перуну і іншим язичницьким богам. Православна церква, не в силах

подолати цю традицію, змушена була узаконити Масляний тиждень перед початком Великого Посту.

Наша співробітниця з Полтави Боркунова Ольга теж із задоволенням дотримується старовинної традиції і на Масляну пригощає всіх рідних і близьких смачними млинцями. В арсеналі у нашої господині велика кількість рецептів різноманітних начинок, від яких найвимогливіші гурмани будуть у захваті.

Наша господиня з Вінниці Ревякіна Катерина говорить, що млинці готує досить часто, не тільки на Масляну, адже це просте і дуже смачне блюдо. А найулюбленіший рецепт – млинці з сиром і грибами. Для начинки Катерина використовує підсмажені печериці, цибулю, плавлений сир і прянощі.

Млинці люблять всі – і англійці в Європі, і узбеки в Азії, і африканці в Африці. У різних народів млинці готують по-різному. А у слов’ян млинець (точніше «млин», від дієслова «молоти») – вже давно особлива страва. Цестрава-свято.

Для нашого співробітника з Черкас Мовчана Олександра солодкі млинці – одні з улюблених ласощів, а найулюбленіша начинка – горіхова паста з бананами.

А ось наш співробітник з Києва Пігарьов Антон приготував дуже незвичайні млинці – зі шпинатом. Такі млинці одним своїм виглядом піднімають настрій, бо мають веселий яскраво-зелений колір. Але крім цього, вони дуже корисні. Шпинат містить величезну кількість вітамінів і мінералів. Цей продукт дуже корисний для роботи серця, шлунково-кишкового тракту, уповільнює процеси старіння і має протизапальні властивості. Антон каже, що такі млинці мають приємний, з невеликою кислинкою смак, а краще всього поєднуються зі сметаною або з начинкою у вигляді сиру, змішаного зі сметаною, зеленню кропу і петрушки.

Цікаво, що до млинців в багатьох європейських країнах здавна ставилися не тільки як до ласощів, але і як до своєрідної розваги. За середньовічної традиції в останній день перед початком Великого посту влаштовувалися забавні гонки, метою яких було добігти до фінішу, на ходу підкидаючи млинці на сковородах. Ця традиція жива і в наші дні.

А ось у слов’ян заморській традиції біганини з млинцями не судилося прижитися. Та й про які пробіжки могла йти мова: той, хто скуштував справжніх мереживних млинців з закусками і запив їх гарячим сбітнем ледве міг встати з-за столу. Мабуть, ні в одній країні світу до млинців не відносилися з таким пошаною, як у нас. Причому, відповідно до старої прикмети, чим більше млинців вдасться з’їсти на Масляному тижні, тим успішніше і грошовитіше стане рік.

Наша господиня з Сум Стебловська Тетяна знає, як перетворити поїдання млинців на Масляну в справжнє свято. Її фірмовий рецепт – млинці з червоною ікрою. Подавати ікру до млинців – ще одна давня традиція, і рецепт цей перевірений роками. Червона ікра надає млинцям щось величне і королівське, тому смак у такого поєднання неперевершений.

А переможницею нашого конкурсу стала Мірчева Тетяна з Києва. Тетяна підкорила членів журі своїм творчим підходом і оригінальною ідеєю. Якщо ви захочете приготувати вдома такі дивовижні млинці, то ось рецепт Тетяни:

Для тіста:

2 /3 ст. борошна

1 яйце

0,5 ст.л. цукру

невелика щіпка солі

0,5 ст.л. рослинного масла

250 мл молока

0,5 ст.л. какао- порошку ( для темного тесту)

Для шоколадно- горіхової начинки:

1,5 ст. л . какао -порошку

1 ст. цукру (дуже солодко , можна 0,5 ст. )

1 ст.л. борошна

250 мл молока

жменю меленого мигдалю (можна фундук, волоські горіхи, кешью)

50 г м’якого вершкового масла

Щоб сформувати на млинчиках візерунок у вигляді спіралей, можна скористатися кондитерським шприцом.

Тетяна каже, що млинці у них любить вся сім’я, тому подарунок переможцю від компанії «Медвестснаб» – млинниця – стане для нашої господині відмінним помічником на кухні.

– У вас болять нирки?

– Ні.

– Шкода. Дуже шкода. Тому що цей відвар дуже допомагає при хворих нирках.

(Цит. з х/ф «Сімнадцять миттєвостей весни»)

З 12 по 14 лютого в місті Яремче Івано-Франківської області проходила традиційна науково-практична конференція урологів під назвою «Малоінвазивні технології в урології». Організаторами заходу виступили Національна академія медичних наук України, Інститут урології НАМН України, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Буковинський державний медичний університет, Івано-Франківський державний медичний університет, Благодійний фонд «Здоров’я нації та суспільства». Організаційний комітет представляли доктор медичних наук, професор, завідувач відділом рентген- ендоурології та літотрипсії Інституту Урології АМН України Возіанов С. О. і доктор медичних наук, професор, завідувач відділенням реконструктивної та геріатричної урології інституту урології України Шуляк О. В.

У конференції брали участь провідні урологи України та зарубіжжя. Під час круглих столів та наукових сесій обговорювалися актуальні питання урології. Темами круглих столів стали: «Лікування захворювань простати», «Актуальні питання урології», «ЧКНЛ в лікуванні МКБ» і «Досвід уретроскопії». Під час двох наукових сесій свої доповіді у сфері сучасного лікування урологічних захворювань представили професори і кандидати медичних наук.

У першій науковій сесії під назвою «Малоінвазивні методи лікування в онкоурології» доповіді фахівців стосувалися таких актуальних тем, як: «Лікування локалізованого раку нирки з використанням РЧА» ( Шевцов І. В., Школяр М. І., Прохоров Д. Г., Лісіцин І. Ю., Бєлов А. Д., Андабеков Т. Т. (м. Санкт-Петербург)), «Застосування єдиного лапароскопічного доступу при виконанні радикальної нефректомії» (Мазуренко Д. А., Абдулін І. І., Лядов В. К., Колмаков А. С., Берников Є. В. (м. Москва)), «Порівняльний аналіз результатів лапароскопічної і відкритої різеції нирки» (Шамраєв С. М., Книшенко А. І. , Сохін С. О. , Кривобок А. Г. , Шамраева Д. Н. (м. Донецьк)) та інших.

Під час другої наукової сесії під назвою «Актуальні питання сучасної урології» були представлені доповіді на теми: «Економічна ефективність дистанційних технологій у безперервному навчанні уролога – сучасні тенденції охорони здоров’я» (Аполіхін О. І., Сівков О. В., Казаченко О. В., Шадеркін І. О., Шадеркіна В. О. (м. Москва)), «Класифікація і тактика лікування гострого орхоепідідіміта» Баніра О. Б., Шуляк О. В (м. Львів, Київ), «Роль сучасних методів променевої діагностики у виборі малоінвазивного оперативного лікування конкрементів нирок» (Ухаль О. М., Маломуж О. І., Ухаль М. І. (м. Одеса)) та інші.

Звичайно, компанія ФарсіФарм не могла пропустити подію такої величини у вітчизняній медицині. У конференції брали участь керівник Служби просування ТМ ФарсіФарм Хохлова О. В. та регіональний менеджер ТМ ФарсіФарм Лапунька О. Ю.. Гостям конференції демонструвалися стенди препаратів ТМ ФарсіФарм. Фахівці мали можливість отримати цікавлячу їх інформацію про препарати Зоксіцеф, Лораксон, Лопракс, Лоразидим, Лорікацин, а також про засоби на основі рослинної сировини Урогол, Простагол і Апполон.

На фото у центрі праворуч доктор медичних наук, професор, завідувач відділенням реконструктивної та геріатричної урології інституту урології України Шуляк О. В., в центрі ліворуч – доктор медичних наук, професор Івано-Франківського Національного медичного університету, обласний уролог Литвинець Є. А., праворуч – керівник Служби просування ТМ ФарсіФарм Хохлова О. В., зліва – регіональний менеджер ТМ ФарсіФарм Лапунька О. Ю..

По закінченні конференції всі учасники підкреслили важливість і необхідність проведення подібних наукових заходів, висловили думку про те, що такі події дозволяють підвести підсумки зробленого, поділитися накопиченим досвідом, намітити подальші плани та перспективи. Метою майбутніх зустрічей має стати об’єднання колег навколо питань урології, спільне вирішення загальних проблем, розвиток української медицини.

Скажи мені, яке у тебе хобі,

і я скажу тобі, хто ти.

Кожен вибирає собі захоплення до душі, тому про людину можна багато чого сказати по характеру її хобі. Хобі є у кожного, і знамениті особистості – не виняток. Наприклад, мало хто знає, що знаменитий хімік Дмитро Менделєєв на дозвіллі любив шити валізи, і багато знаменитих людей робили йому замовлення. Причому деякі з його іменитих сусідів знали Менделєєва саме як майстра з пошиття валіз, а не як хіміка. А ось німецький поет Вольфганг Гете любив подорожувати по околицях свого рідного міста Веймера і розкидати при цьому насіння фіалок. Там досі ростуть ці квіти, і городяни називають їх фіалками Гете. Король Швеції Густав V захоплювався вишивкою: вишивав церковні приналежності.

Улюблені захоплення радують нас і наповнють наше життя змістом, можуть реалізувати потреби кожної людини у відпочинку, отриманні задоволення, самореалізації, розширенні кругозору, знятті стресу і спілкуванні. У третій частині статті ми продовжуємо розповідь про захоплення співробітників компанії «Медвестснаб».

Улюбленим захопленням нашого співробітника з Києва Балути Олександра довгий час були бальні танці. Але з появою прекрасних донечок Катюші та Віолетти у дбайливого тата з’явилося багато клопоту, тому Олександр вирішив на деякий час відкласти своє хобі. Але, як це часто буває, якщо ми втрачаємо щось, доля посилає нам шанс відкрити в собі взамін щось нове, іноді навіть таке, про що ми ніколи й не здогадувалися.

Одного разу в в дитячому саду донечці Олександра Катюші дали завдання скласти власну казку. Дбайливий батько не міг не прийти на допомогу коханій донечці, тому тут же взявся за твір. І раптом виявилося, що у нашого Олександра справжній талант письменника! Його казка під назвою «Незвичайні пригоди пінгвіна Пімки» вийшла настільки чудовою і цікавою, що привела в захват не тільки дітей, а й дорослих. Сюжет оповідання дуже захоплюючий, сповнений несподіваних поворотів і повністю притягує увагу читача. Крізь усю книгу проходить основна думка, яку хотів донести Олександр: доброта – це найголовніше. Казка Олексадра несе гуманність і моральність, всі її герої добрі і чуйні, завжди прийдуть на допомогу в скрутну хвилину, тому й викликають у дітей щиру симпатію і співчуття.

Олександр каже, що над оформленням книги працювали всією родиною, підбирали барвисті ілюстрації, займалися технічними моментами створення книги. Донька додала в дизайн книги своє бачення і власноруч розмалювала деякі сторінки.

Зараз Олександр планує написання наступної казки. Вражаюче, як несподівано в кожному може відкритися новий талант!

Наша співробітниця Гончарова Віта із Запоріжжя зізналася, що недавно спробувала себе в такому вигляді рукоділля, як вишивка бісером, і їй це дуже сподобалося. Віта ділиться з нами: «Піщинки бісеру самі по собі дуже гарні, але коли вони виливаються в єдине полотно з виразним зображенням – це щось надзвичайно гарне, тому я пристрастилася до вишивки бісером. Це копітка робота, що вимагає посидючості, уважності, акуратності і працьовитості.»

А крім вишивки бісером, у вільний час наша Віта не лежить на дивані, а віддає перевагу активному відпочинку: «Якщо у мене з’являється вільна хвилинка – відразу беру свого залізного коня і в дорогу!». Віті дуже подобається катання на велосипеді. Вона каже, що це не тільки можливість насолодитися природними пейзажами і подихати свіжим повітрям, але і колосальна сила, здатна змінити стан організму, зробити його більш сильним і здоровим. Головне – не перестаратися, і тоді повною мірою можна насолоджуватися життям!

Наша співробітниця з Києва Палій Ірина теж любить спорт і активні види відпочинку, причому, до її великої радості, коханий чоловік Олександр розділяє Ірини інтереси. Іра поділилася дуже цікавою, і трохи містичною, історією їхнього знайомства: «Так співпало, що відразу ж після знайомства ми з майбутнім чоловіком опинилися на святкуванні Івана Купала і вирішили забави ради стрибнути через багаття. Слідом полетів серп іскор. Як виявилося, за повір’ям така пара в найближчому часі одружиться… З тих пір ми разом і досі не віримо в прикмети!». А найперша зустріч Іри з майбутнім чоловіком сталася знову-таки завдяки їх спільній любові до активних занять – на танцювальному паркеті. З тих пір вони продовжують займатися танцями разом: зараз освоюють чуттєвий бразильський зук .

Ще наша Іра займається зовсім, на перший погляд, не жіночим видом спорту – стрільбою з лука, разом з чоловіком захоплюється велосипедними та пішими прогулянками і навіть риболовлею, любить подорожувати. Іра каже, що як тільки у неї або у чоловіка з’являється нове захоплення, другий відразу ж підхоплює, і захоплення стає вже спільним. Спільна у них і любов до тварин: зараз в будинку у Іри та Олександра живуть дві симпатичних шиншили і кішка, а ще Ірина дуже любить піклуватися про домашні квіти. Іра зізнається: «Наші хобі – це ті захоплення, в яких ми знайшли себе, продовжуємо дізнаватися і вчитися новому. У танці – відносинам: в сальсі – вогненним емоціям, в бачаті – пристрасті, в Зуці – чуттєвості і довірі… У стрільбі з лука – внутрішній зібраності, спокою. Якщо чесно, ці захоплення навіть і хобі назвати складно. Хобі – це коли виділяєш час на те, чим цікавишся. А коли живеш чимось – то це вже спосіб життя. Як дихати…».

Нашій співробітниці з Києва Іваненко Надії зовсім не знайоме почуття нудьги, тому що захоплень у неї дуже багато. Наша Надя і малює, і шиє іграшки, і майструє прекрасні вироби. Кожен раз, коли у нас в компанії проходить конкурс рукоділь, Надя дивує нас своїми новими ідеями. Ось і цього разу не обійшлося без сюрпризу від неї. На фото праворуч – дуже барвиста і ефектна картина, виконана за допомогою акрилових фарб і пташиного пера.

Вишивка бісером – настільки захоплююче заняття, що дуже багато рукодільниць піддалися впливу магії створення прекрасного з найдрібніших різнокольорових намистин. А крім того, картини, вишиті бісером, – це і стильна красива прикраса в будинку, і оригінальний подарунок. Наша співробітниця з Ужгорода Деяк Наталя теж захоплюється вишивкою бісером. На фото зліва – ікона, вишита Наталею.

Наш співробітник з Харкова Мірошниченко Олексій дуже любить активні заняття і не представляє відпочинку без нових місць, пригод, відчуттів. Тому не дивно, що всі його хобі такі спортивні і рухливі. Активний спосіб життя – прекрасний спосіб для профілактики всіх хвороб інформаційного століття. Вчені стверджують, що рухливі люди є більш щасливими, тому що регулярні вправи зменшують ризик виникнення депресії, і, крім того, активний спосіб життя дозволяє нам краще виглядати і краще себе почувати.

Наш співробітник з Кіровограда Третьяков Володимир захоплюється фотографією і дуже любить подорожувати. Таке поєднання захоплень дає вражаючий результат – фотографії Володимира незвичайні. З його знімків нашим очам відкривається божественно красива природа наймальовничіших куточків землі: величні скелі, зелені ліси, бурхливі водоспади, безтурботна гладь озер і стрімкі потоки річок. Ці фотографії просто приковують погляд, їх хочеться розглядати нескінченно.

Крім природних ландшафтів, Володимира цікавить все, що він бачить, подорожуючи по світу: національні та культурні особливості архітектури, спосіб життя людей, їх традиції, заняття. Особливий інтерес для Володимира представляють люди: він прагне схопити найяскравіші моменти їх повсякденного життя, найтонші емоції людських облич. Такі фотографії демонструють оточуючий нас світ крізь призму художньої майстерності. Вони відкривають глядачеві очі на красу швидкоплинних миттєвостей, які ми вже давно перестали помічати, занурившись у свої щоденні справи.

Використовуючи свої прекрасні фотографії і красиву музику, Володимир створює чудові фільми, які занурюють в атмосферу загадковості і спокою.

Для нашої співробітниці з Сум Стебловської Тетяни немає більш захоплюючого заняття, ніж вишивка хрестиком. Ми дуже вдячні Тетяні за те, що з недавніх пір і наш офіс прикрашають дві картини, вишиті хрестиком, з її колекції. А колекція у неї дуже велика! Не дарма багато майстринь вишивки говорять, що варто тільки взяти в руки голку з ниткою, і ви вже ніколи не кинете це захоплююче заняття. Вишивка хрестиком така захоплююча тому, що дозволяє кожному відчути себе художником. А як же приємно відволіктися від повсякденних турбот, суєти і зайнятися своєю улюбленою справою – створенням неповторного шедевра.

Наш співробітник з Києва Пігарьов Антон захоплюється історією бойового шляху своїх дідів – історією Другої світової війни. Один з його дідусів – Стегайло Юхим Андрійович – пройшов усю Велику Вітчизняну війну, брав участь в обороні Сталінграда, визволяв Україну, Крим. Юхим Андрійович закінчив війну в Порт-Артурі в званні майора і є кавалером двох орденів Червоного прапора, ордена Великої Вітчизняної війни 3 ступеня, а також медалей: За оборону Сталінграда, За бойові заслуги (2 медалі), За перемогу над Німеччиною, За перемогу над Японією. Ще один дід, Коробко Степан Гаврилович, загинув при визволенні Києва в жовтні 1943 року на Лютізькому плацдармі. Його прізвище вибито на мармуровій плиті братської могили.

Іншим хобі Антона є читання книг. Він давній і відданий шанувальник творчості Віктора Пелевіна. Антон постійно стежить за творчістю цього автора, не пропускаючи жодної його книги. Вдома у нього повне зібрання творів улюбленого автора.

А ще Антон розповів нам, що пару років тому захопився риболовлею. Каже, трофеї поки не великі: з великих – лящ вагою 850 грам і щучка грам на 400. Зате вдома повно риболовецьких снастей, починаючи від гачків, блешень, котушок і вудлищ, закінчуючи гумовим човном. З цього можна зробити висновок, що плани у Антона далекосяжні, тому, ми впевнені, великі трофеї ще попереду.

Якщо у людини немає жодної щирої думки, вона схожа на бідняка,

який звідусіль йде з порожніми руками. Якщо у людини немає

жодного справжнього захоплення, вона подібна дерев’яному ідолу,

який стоїть там, де його поставили.

 Хун Цзичен

Кожен з наших співробітників індивідуальний, і це прекрасно. Ми всі такі різні, але разом складаємо дуже цікавий, колоритний колектив. У першій частині цієї статті ми говорили про те, що спеціально до ювілею компанії «Медвестснаб» попросили наших співробітників розповісти побільше про себе, поділитися своїми захопленнями та хобі. Отже, продовжуємо нашу розповідь про захоплення співробітників компанії «Медвестснаб».

Напевно, немає на світі таких видів рукоділля, якими не захоплюється наша співробітниця Боркунова Ольга з Полтави. Наша Ольга – справжній талант! Одне з її улюблених захоплень – декупаж. Це техніка декорування різних предметів малюнками, картинами та орнаментами, які після цього покривають лаком, щоб зберегти довговічність і надати більш ефектний вигляд. Ольга знає про декупаж все: історію виникнення і розвитку цього мистецтва, техніки його виконання, різні сучасні матеріали, які використовують майстри, стилі в декупажі, які популярні в даний час. За допомогою техніки декупаж Ольга може перетворити що завгодно на витвір мистецтва, будь то посуд, меблі або інші предмети інтер’єру.

Ще наша майстриня любить робити іграшки – з кераміки, з текстилю, на новорічну тематику. Її іграшки завжди дуже оригінальні і неповторні, тому що зроблені з душею.

Серед улюблених захоплень Ольги – вишивка. Вона вишиває свої картини бісером і хрестиком. У колекції Ольги чимало прекрасних картин, деякі з них представлені на фото зліва.

Улюблене захоплення нашої співробітниці з Одеси Тимофєєвої Світлани – футбол. Світлана – справжній футбольний фанат: вона вболіває за свій рідний одеський футбольний клуб «Чорноморець». Цей футбольний клуб був заснований в 1936 році. «Чорноморець» є першим в новітній історії України футбольним клубом, який виграв Кубок України (у 1992 році), а також повторив цей успіх в сезоні 1993-1994 років.

Улюблене заняття нашої співробітниці з Миколаєва Артюхової Ольги – вишивка бісером. Велика колекція її приголомшливо красивих робіт демонструє, що Ольга не помилилася з вибором захоплення, якому вона присвячує вільний час. Значну частину вишитих нею картин складають образи святих. Кажуть, що в процесі вишивання саме ікони майстриня буквально перетворюється. Вона отримує умиротворення, наповнюється благочестям, височить духовно. Всі суєтні думки і проблеми йдуть, залишається тільки душа. Лише глянувши на роботи Ольги, відразу розумієш, що це справжній талант.

Наш співробітник з Житомира Помирляну Віктор поділився, що його хобі – догляд за улюбленим чотириногим другом – красивою, граціозною і дуже розумною собакою породи доберман по кличці Морган. Всім своїм виглядом і поведінкою собака доберман підкреслює своє благородне походження. Дуже вірний і відданий, доберман не вважає себе слугою своїх господарів. Він згоден тільки на роль друга, тому виховувати його потрібно делікатно.

Віктор каже, що, незважаючи на юний вік свого вихованця, його важко назвати щеням, тому що по розуму, винахідливості, хитрості, умінню отримувати задоволення від життя він може і деяким дорослим людям дати фору. Морган володіє характером з яскраво вираженою індивідуальністю, а похвала господаря для нього вища нагорода.

Наша співробітниця з Донецька Алексєєва Ірина не уявляє свого життя без спорту. Вона вірить, що здоров’я – це не тільки безцінне надбання людства, а й також ключ до щастя кожної людини. Крім того, що Ірина регулярно займається гімнастикою, спортивною ходьбою і вправами на тренажерах, вона захоплюється східними танцями і японським бойовим мистецтвом джиу-джитсу. Ірина впевнена, що гімнастика, фізичні вправи і ходьба повинні міцно ввійти в повсякденний побут кожного, хто хоче зберегти працездатність, здоров’я, повноцінне і радісне життя.

Піклуючись про своє фізичне здоров’я, Ірина не забуває і про душевний стан. Вона каже, що душевна гармонія є настільки ж важливою складовою нашого внутрішнього світу, як і зовнішнього.

Мамин приклад став дуже заразливим і для дочки Ірини Настусі, яка вже з самого дитинства не розлучається зі спортом.

І ще одне захоплення нашої Ірини – це подорожі. Вона поділилася з нами: «Зі мною таке буває. Дивлюся на карту – і раптом виникає дике бажання відправитися невідомо куди. І своїми очима побачити, які там пейзажі і що в тих краях взагалі відбувається. До лихоманки, до тремтіння. Але звідки в тобі це бажання з’явилося, нікому пояснити не можеш. Цікавість в чистому вигляді. Нічим не пояснюване натхнення.»

Наше прохання розповісти про своє захоплення змусило Лисенка Олександра з Херсона замислитися. Він зізнався, що не пише картин, не грає на музичних інструментах, не займається захоплено якимось одним видом спорту. За його словами, з домашніх тварин – лише морська свинка, і то він всіляко намагається, щоб її опікав син. Але Олександр каже, що у нього немає заздрості до спортсменів, колекціонерів і художників, тому що він сам по своїй натурі людина творча. Тільки ця творчість проявляється не в якомусь одному занятті, а в повсякденному житті. Це одна з властивостей його характеру. Вона дозволяє домагатися результатів на роботі, мати хорошу сім’ю, затишний будинок, займатися вихованням прекрасних дітей.

Олександр поділився з нами розповіддю про одну важливу подію, яка абсолютно несподівано увійшла в його життя, назавжди змінивши його. Пару років тому, взимку, плануючи відпустку, близький друг запросив його покататися на лижах. До такої ідеї Олександр поставився дуже скептично, тому що за все своє життя на лижах не те, що не катався, а навіть лижні палиці в руках не тримав. Але наполегливість друга перемогла, і вони опинилися на гірському курорті в Карпатах, а через два дні вже каталися на гірських лижах. Зараз Олександр зізнається, що це були найдивовижніші враження за все його життя. Він збирається обов’язково поїхати ще й буде вдосконалювати свою майстерність. Олександр каже: «Ми часто в чомусь сумніваємося. Думаємо: вийде – не вийде, робити – не робити, їхати – не їхати. Думаю, завжди краще спробувати щось нове, незвідане. Ось саме тоді в житті з’являються такі враження та захоплення, які з’явилися у мене.».

На фото праворуч Олександр зі своїм сином Віктором.

Наша співробітниця з Луганська Іванова Юлія своїм головним захопленням вважає найдавнішу науку про життя – йогу. Йога вважається найстарішою в світі системою розвитку особистості: тіла і духу. Стародавні йоги глибоко розуміли сутність природи людини, щоб жити в гармонії з собою і з навколишнім середовищем. Вони сприймали фізичне тіло, психіку і душу – як істинну суть людини, а діяльність, емоції і розумові здібності – як три сили, які рухають життєвоюактивністю. Щоб людина була цілісною, три сили повинні бути збалансовані. Юлія каже: «Разом з йогою я прагну до перевлаштування себе, вчуся бути «тут і зараз»!»