Публікація в Українському Терапевтичному Журналі від 13.10.2021.
УДК 615.322:616.2
О. І. Федів, В. М. Багрій, Л. О. Волошина, Л. Д. Кушнір, В. В. Вівсянник, К. В. Ферфецька
Буковинський державний медичний університет, Чернівці
Фітотерапія при захворюваннях органів дихання: минуле і сьогодення. Огляд літератури
Гострі та хронічні захворювання органів дихання є однією з провідних причин смерті в світі. Приєднання коронавірусної хвороби (COVID-19) погіршує перебіг захворювань як бронхолегеневого апарату, так і інших систем та органів, зокрема, дихальної, серцево-судинної, сечовидільної, гастроентерологічної тощо. Існує низка лікарських препаратів натурального походження з багатогранною метаболічною і поліорганною дією, застосування яких пов’язане з мінімальними ризиками, здебільшого зумовленими лише індивідуальною непереносністю окремих компонентів. Мета — проаналізувати сучасні можливості фітотерапії захворювань органів дихання, зокрема COVID-19.
Матеріали та методи. Проведено інформаційний пошук джерел у друкованих та електронних виданнях, пошукових наукових базах із застосуванням методів аналізу, порівняння і узагальнення.
Результати. Встановлено, що при лікуванні рослинними засобами спостерігається краща переносність, менша частота розвитку побічних явищ та ускладнень. Їм притаманні висока біологічна активність і широкий терапевтичний індекс. Вважається, що використання фітотерапії як допоміжного лікування або підтримувальної терапії є обґрунтованим. Монотерапія окремими лікарськими рослинами не так ефективна, як їх комбінація. Використання екстрактів декількох лікарських рослин є доцільнішим у разі тривалого застосування, оскільки мають значення склад, доза, синергізм, комплаєнс, мінімальний рівень побічних явищ та м’який терапевтичний ефект. На фармацевтичному ринку України є багато вітчизняних та імпортних рослинних засобів, які використовують при гострих і хронічних захворюваннях органів дихання.
Одним з них є «Бронхілор» («Біохелс Інтернешнл ГмбХ», Німеччина), який містить ектракти чебрецю, ісландського моху, первоцвіту та бамбука тростяного. Він чинить місцеву дію як антисептик, формує захисну плівку рецепторів бронхо-легеневого тракту, активує діяльність миготливого епітелію, діє як експекторант. Публікації китайських вчених свідчать про доцільність використання фітотерапії в гострий період COVID-19 та при постковідному синдромі.
Висновки. Сучасні полікомпонентні фітотерапевтичні засоби відіграють важливу роль у комплексному лікуванні гострих і хронічних захворювань органів дихання. Потребує додаткового дослідження застосування фітотерапії, зокрема «Бронхілору», як підтримувальної терапії при постковідній реабілітації пацієнтів з ураженням органів дихання.
Ключові слова: захворювання органів дихання, коморбідність, COVID-19, фітотерапія, «Бронхілор».
Бронхолегенева патологія нині є однією з провідних причин смерті в світі. Згідно з прогнозом захворюваність на цю патологію зростатиме, що зумовлено тривалим впливом чинників ризику та старінням населення [1, 2, 38, 48].
Як засвідчила ситуація з пандемією коронавірусної хвороби (COVID-19), проблема гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) та загострення хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) та інших хронічних захворювань органів дихання є акту альною у зв’язку з такими глобальними чинниками, які спричиняють їх поширення, як урбанізація зі збільшенням щільності населення, що призводить до скупчення людей у закритих приміщеннях, інтенсифікація транспортного сполучення між містами та країнами, широке впровадження нових технологій роботи з вірусами в лабораторних умовах, що підвищує ризик потрапляння за межі лабораторій модифікованих вірусів.
Складним питанням залишається приєднання COVID-19 у пацієнтів з ХОЗЛ, що обтяжує перебіг обох захворювань. Чому пацієнти з ХОЗЛ є групою ризику тяжчого перебігу COVID-19? У близько 22 % випадків респіраторні вірусні інфекції можуть бути причиною загострень ХОЗЛ. Таким чином, кожне п’яте загострення виникає внаслідок інфекції респіраторних вірусів, зокрема коронавірусів. Асоційовані з вірусними інфекціями загострення тяжчі, триваліші та частіше потребують госпіталізації [2, 6, 27].
COVID-19 — це багатосистемне захворювання з ускладненнями, які можуть виникнути при вияві захворювання або під час гострої фази. Ці ускладнення можуть бути дихальними [17], серцево-судинними [19, 30, 31, 40, 50], нирковими [29, 37, 55], гастроепатологічними [10, 22, 34, 41, 57], тромбоемболічними [15, 16, 33, 35, 36], неврологічними [18, 23, 25], цереброваскулярними [44, 46, 60] і автоімунними [11, 26]. Крім стійких симптомів, пацієнти з тривалим COVID можуть мати клінічні ускладнення, пов’язані з основною хворобою [8, 21]. Найчастішим симптомом при бронхолегеневій патології є кашель. Він є захисним механізмом, мета якого вивести з дихальних шляхів чужорідні речовини, мікроорганізми або патологічний бронхіальний секрет, очистити і відновити прохідність дихальних шляхів. Кашель може бути сухим або супроводжуватися виділенням харкотиння.
При розвитку інфекційно-запального процесу дихальної системи відбувається зміна характеру кашлю у вигляді збільшення його частоти, інтенсивності та тривалості, а також порушення здатності до відкашлювання харкотиння. На початку гострої респіраторної інфекції зазвичай спостерігається сухий або малопродуктивний вологий кашель з малою кількістю харкотиння. У разі запалення слизової оболонки дихальних шляхів унаслідок порушення мукоціліарного кліренсу кашель стає захисною реакцією, яка спрямована на поліпшення дренажної функції бронхів. При більшості бронхолегеневих захворювань потрібно поліпшити «дренажну» функцію бронхіальних шляхів, зокрема за допомогою фармакологічних засобів. Залежно від фармакодинаміки виділяють муколітичні, протикашльові та відхаркувальні лікарські засоби.
Останнім часом з’явилися нові лікарські препарати, які дають змогу змінювати реологічні властивості харкотиння та показники адгезії, а також поліпшувати виведення харкотиння фізіо логічним шляхом. Основними їх компонентами є лікарські рослини [62].
Наявність на фармацевтичному ринку багатьох препаратів, призначених для лікування ГРВІ та інших захворювань органів дихання, також свідчить про запит від населення щодо пошуку оптимального рішення для швидкого одужання.
Питання безпечності для організму сучасних препаратів є актуальним, оскільки багато з них мають побічну дію і навіть протипоказання.
Існує низка лікарських препаратів натурального походження, застосування яких пов’язане з мінімальними ризиками, здебільшого зумовленими лише індивідуальною непереносністю окремих компонентів. Крім того, деякі з них протягом десятиліть використовують на практиці, що дало змогу пересвідчитися в їх дієвості та безпечності у віддалений період [5].
Мета роботи — проаналізувати сучасні можливості фітотерапії захворювань органів дихання, зокрема COVID-19.
Матеріали і методи
Проведено інформаційний пошук джерел у друкованих та електронних виданнях, пошукових наукових базах із застосуванням методів аналізу, порівняння і узагальнення.
Результати
Аналіз літературних джерел показав, що біологічно активні компоненти рослин природніше включаються в обмінні процеси, при лікуванні рослинними засобами спостерігаються краща переносність, менша частота розвитку побічних явищ та ускладнень. До переваг лікарських рослин можна також віднести їх високу біологічну активність та широкий терапевтичний індекс (різницю
між терапевтичною і токсичною дозою). У світовій практиці використовують понад 20 тис. лікарських рослин. Більшість з них детально вивчено та описано в монографіях Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та Європейського медичного агентства, які мають експериментальну та доказову базу по кожній із 235 рослин, які найширше використовують [49, 58].
Експертна група провідних спеціалістів ВООЗ видала наприкінці 2013 р. «Рекомендації ВООЗ у галузі народної медицини на 2014 — 2023 рр.» (Женева — Гонконг), в яких фітотерапії відведено провідне місце. В документі зазначено, що при лікуванні сучасних пацієнтів необхідне широке застосування, поряд з класичними методичними підходами, методів народної медицини, зокрема
фітотерапії [3].
Відсутність професійної орієнтації в питаннях поглибленого вивчення лікарських засобів рослинного походження та їх фармакотерапевтичної дії призводить до дискредитації методу фітотерапії, який має тисячолітню історію застосування.
У багатьох країнах для фітотерапії розроблено законодавчу базу, яка регламентує порядок реєстрації лікарських засобів рослинного походження, стандартизацію, сертифікацію і контроль їх якості та ефективності, безпечність клінічного застосування особами різних вікових груп.
Розподіл лікарських рослин за домінуючим механізмом терапевтичної дії згідно з провідними монографічними виданнями наведено в таблиці [4, 12].
Таблиця. Застосування лікарських засобів рослинного походження при захворюваннях органів дихання залежно від біологічно активних сполук, які вони містять
Лікарські рослини чинять різноманітні ефекти на організм людини. Правильний підбір компонентів і доз у фітотерапії має важливе значення [24, 47, 52, 56].
На фармацевтичному ринку України є багато вітчизняних та імпортних рослинних засобів, які використовують при гострих і хронічних захворюваннях органів дихання. Одним з них є «Бронхілор» («Біохелс Інтернешнл ГмбХ», Німеччина).
«Бронхілор» — це рослинний засіб, 1 капсула якого містить екстракту трави чебрецю звичайного (Thymus vulgaris) — 200 мг, порошку слані ісландського моху (Cetraria islandica) — 100 мг, екстракту коренів первоцвіту весняного (Primula veris) — 75 мг та екстракту пагонів бамбука тростяного (Bambusa arundinacea), що містить 25 % кремнію, — 70 мг.
Чебрець містить ефірну олію, флавоноїди, дубильні та гіркі речовини, камедь, кислоти тритерпенові (урсолову та олеанолову), мінеральні солі. Речовина тимол у складі ефірної олії трави чебрецю інгібує ріст патогенних мікроорганізмів, тобто має протигрибкову і антибактеріальну дію. Чебрець у сучасній медицині використовують найчастіше для лікування простудних захворювань. Європейське агентство з лікарських засобів вважає припустимим використання більшості препаратів на основі чебрецю дорослими і дітьми старше 12 років. Деякі із засобів дозволено використовувати для дітей старше 4 років [4, 12, 43].
Ісландський мох містить до 70 % вуглеводів (полісахаридів), цетрарин, фумарпротоцентрарову, аскорбінову, фолієву, фумарову та інші кислоти, розчинний крохмаль (ліхенін), камедь, велику кількість йоду і бору, протоліхестеринову та уснінову кислоту (лишайникові кислоти), мінерали, вітаміни і мікроелементи. Завдяки такому складу ісландський мох має протикашльову та обволікальну дію на слизову оболонку верхніх дихальних шляхів. Ліхенін та ізоліхенін створюють слиз (плівку), який формує захисний шар на запаленій слизовій оболонці верхніх дихальних шляхів, заспокоює «сухий» кашель, зволожує слизові оболонки, зменшує захриплість, підтримує голосові зв’язки при навантаженні, ефективно захищає рецептори слизової оболонки дихальних шляхів від дії шкідливих зовнішніх чинників і подразників (тютюновий дим, смог, забруднене повітря), забезпечує швидку та тривалу дію інших компонентів. Ісландський мох має також відхаркувальну дію з пом’якшувальними властивостями, що зумовлює його широке застосування при гострих і хронічних бронхітах з виснажливим кашлем, запальних процесах верхніх дихальних шляхів, туберкульозі легень, застуді та грипі, ускладненому кашлем [4, 12, 54].
Екстракт первоцвіту весняного завдяки високому вмісту сапонінів володіє відхаркувальною (муколітичною) дією. Сапоніни стимулюють вироблення бронхіального секрету та поліпшують відхаркування, впливають місцево на розрідження та виведення густого слизу з бронхів. Активні речовини, отримані з рослини, мають секретолітичну дію, антимікробні та протизапальні властивості [4, 12, 14].
Останнім часом у фармацевтичній галузі почали використовувати бамбук тростяний, який має унікальні протизапальні та тонізуючі властивості завдяки високій концентрації кремнію. Як писав В. І. Вернадський, «жоден організм не може існувати без кремнію». В дослідженнях, проведених в Англії та Північній Америці, показано, що з віком зменшується всмоктування в організмі кремнію, особливо у жінок у постменопаузальний період. Кремній належить до обов’язкових (есенціальних) мікроелементів, які беруть участь у будові окремих органів та регуляції життєво важливих функцій організму, зокрема серцевосудинної системи, опорно-рухового апарату, імунної системи, шкіри, волосся тощо [6, 18].
Успішне поєднання чотирьох лікарських рослин дає такі ефекти:
· ефірні олії та флавоноїди чебрецю звичайного чинять бронхолітичну, секретолітичну та антибактеріальну дію, сприяють швидкому розрідженню харкотиння, зменшують кашель, полегшують дихання [9, 43, 51];
· екстракт ісландського моху чинить протикашльову, імуностимулювальну, антибактеріальну та протизапальну дію. Він обволікає слизові оболонки верхніх дихальних шляхів, утворюючи захисний шар, що зменшує кашльовий рефлекс, пом’якшує сухий і подразливий кашель [54, 59];
· екстракт первоцвіту весняного володіє відхаркувальною (муколітичною) дією. Сапоніни первоцвіту стимулюють вироблення бронхіального секрету та поліпшують відхаркування. Також місцево впливають на розрідження та виведення густого слизу з бронхів [14, 42, 53];
· волокна пагонів бамбука тростяного володіють протизапальними, антисептичними, тонізуючими, відхаркувальними і жарознижувальними властивостями [13, 28, 45].
Таким чином, «Бронхілор» виявляє місцеву дію як антисептик за рахунок чебрецю та формування захисної плівки рецепторів бронхолегеневого тракту внаслідок ефектів ісландського моху, системну дію, зокрема активує війчастий епітелій, розріджує та виводить харкотиння (чебрець звичайний, первоцвіт весняний і бамбук тростяний).
Ще однією перевагою рослинного засобу «Бронхілор» є зручність у використанні. Завдяки високому вмісту складових дітям старше 12 років і дорослим достатньо приймати по 1 капсулі двічі на добу.
Науковці Буковинського державного медичного університету займаються вивченням корисних властивостей лікарських рослин упродовж тривалого часу.
Наша наукова група застосувала «Бронхілор» у реабілітаційному лікуванні 15 хворих із постковідним синдромом віком 37 — 56 років, які страждали в доковідний період на ХОЗЛ та перенесли COVID-19 середньої тяжкості (стаціонарний варіант з ураженням до 20 % пневмонією). Крім інших системних виявів постковідного синдрому, домінуючими скаргами були малопродуктивний частий кашель і легка задуха. Ефективні в доковідний період бронхолітичні та відхаркувальні засоби мало допомагали, тому було призначено «Бронхілор» у стандартній дозі (по 1 капсулі двічі на добу). Впродовж другого тижня застосування, зі слів хворих, кашель значно зменшився, мокротиння відходило краще, тому хворих перевели на одноразовий прийом «Бронхілору» з 15-го дня лікування. Загальний курс застосування засобу становив 30 днів. Спостереження проведено впродовж 2 міс. За оцінкою хворих, результат лікування був добрим у 12 випадках, задовільним — у 3 (особи віком понад 50 років з явищами супутнього метаболічного синдрому).
Продовжуються подальші висліди. З огляду на значну поширеність гострих і хронічних захворювань органів дихання та тенденцію до подальшого їх зростання, особливо серед осіб старших вікових груп, їх соціальну значущість, пандемію COVID-19, її обтяжливий вплив на хронічну бронхолегеневу патологію, проблема реабілітації таких хворих є актуальною. На клінічні запити сучасної медицини фарміндустрія світу створила низку ефективних полікомпонентних фітотерапевтичних засобів. Однак їх ефективність вивчено недостатньо, особливо у разі загострення хронічної бронхо-легеневої патології, спровокованої COVID-19. Дослідження
в цьому напрямі можна вважати новим етапом у комплексній реабілітації такого контингенту хворих, в якій належне місце має посісти фітотерапія. Рослинний засіб «Бронхілор» може виявитися одним із перспективних.
Висновки
На нинішньому етапі особливістю бронхо-легеневої патології є тривала пандемія COVID-19 та її обтяжливий вплив на перебіг і результати лікування цього контингенту хворих.
У комплексній реабілітації хворих із хронічною бронхолегеневою патологією, зокрема тих, хто переніс гостру інфекцію COVID-19,
доцільно застосовувати сучасні полікомпонентні рослинні засоби, одним із яких може вважатися «Бронхілор».
